Виставку про антирадянські повстання відвідали більше тисячі харків'ян

З 25 по 27 травня у Харкові, в приміщенні Свято-Дмитрівського храму експонувалася виставка "Народна війна", присвячена українському визвольному руху 1917 -1932 років.

Протягом трьох днів виставку відвідали більш ніж тисяча мешканців міста, повідомляють у Харківському осередну Молодіжного Націоналістичного Конгресу, який був співорганізатором заходу.

Голова Київського товариства "Меморіал" ім. Василя Стуса Роман Круцик розповів про мету експозиції, цікаві факти з історії, та про роботу, що велася над нею.

 

Організаторам уперше вдалося зібрати дані про кількість повстанських загонів та збройних виступів проти окупаційної влади в Україні.

 

"Виставка ламає стереотипи, про те, що повстанський рух в основному розгортався на теренах західної частини нашої держави, - зазначила представниця МНК Олена Лавриненко. - Виявляється, він був і на Східній Україні, та ще й який!"

Дивіться також:

Виставку "Народна війна" викладено в інтернет. ФОТО

"Народна війна". Картинки з виставки. АРТЕФАКТИ

Як черкаські селяни боролися з комуністами у 1920-му

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.