СУД ЗОБОВ'ЯЗАВ КОСТУСЄВА ВИБАЧИТИСЯ ЗА "ФАШИСТІВ"

Приморський суд Одеси ухвалив рішення, яким зобов'язує мера міста Олексія Костусєва і 88 депутатів міськради вибачитися перед жителями Одеси за розпорядження під назвою "Фашизм не пройде".

Про це повідомляють "Коментарі" з посиланням на Одеську обласну організацію партії "УДАР".

"22 грудня [2012 року], під час "штурму мерії" Костусєв сфальсифікував документ під назвою "Звернення міського голови до громадян Одеси", в якому назвав людей, що зібралися перед будівлею мерії, "недобитими спадкоємцями фашизму" і "фашиствующими молодчиками", - заявили у партії.

За словами прес-служби УДАРу "спадкоємцями фашизму" виявилися представники опозиційних політичних сил, підприємці ринків Одеси, ошукані інвестори довгобудів, захисники дитячої вітрильної школи в Отраді, активісти громадської організації "За всю Одесу", а також прості одесити, що опинилися в той морозний день на Думській площі.

"Розпорядження міського голови досі перебуває на офіційному сайті міста Одеси", - зазначили в партії.

Облорганізація УДАРу подала до суду на Костусєва, щоб він вибачився перед одеситами за образу. Спочатку Приморський суд відмовив у розгляді справи, проте УДАР подав апеляцію, яку виграв.

У підсумку судової тяганини суд виніс рішення: Олексію Костусєву і 88 депутатам публічно попросити вибачення перед одеситами через муніципальну газету "Одеський вісник".

Як відомо, у лютому 2011 року мер Одеси Олексій Костусєв заявив, що "у нас є своя ідеологія, і ми за неї боротимемося".

В березні 2011 року одеська міськрада зобов'язала державні установи вивішувати червоні прапори на день Визволення міста від нацистів і в день Перемоги. Саме з цього рішення розпочалася інформаційна кампанія "прапора Перемоги".

У квітні 2011 року місцева влада привітала одеситів з днем Визволення міста плакатами з зображенням румунських окупантів. Тоді ж сесія міськради додала до існуючого герба Одеси зірку Героя СРСР.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.