Google і Яндекс вшановують автора Будинку з химерами. ФОТО

Пошукові системи Google і Яндекс сьогодні прикрасили свої логотипи зображеннями на честь 150-річчя з дня народження київського архітектора Владислава Городецького.

Яндекс добавив до логотипу зображення "Будинку з химерами", а Google - частини цієї ж будівлі, повідомляють Тексти.

Ґуґлівська заставка - дудл - присвячена Городецькому
 

Владислав Городецький - український архітектор польського походження (1863-1930). Родом з Поділля (село Шолудьки Немирівського району Вінничини). Працював переважно у Києві, після еміграції в 1920 році - в Польщі, пізніше - в Ірані, де й помер. Похований у Тегерані.

Найвідоміші роботи Городецького в Києві: Національний художній музей (Грушевського, 6), Миколаївський костел (будинок органної музики, Велика Васильківська, 77), караїмська кенаса у мавританському стилі (Ярославів Вал, 7), Будинок з химерами (Банкова) та інші. Загалом в Україні - понад 30 будинків авторства Городецького.

Дивіться також:

Козаки Дахна потрапили на лого Google. ФОТО

Заставка, присвячена академіку Вернадському. ФОТО

Google зробив заставку на честь уродженця Львова. ФОТО

В Арт-проекті Google з'явилися роботи з українських музеїв. ФОТО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.