Спецпроект

У Дніпропетровську розпочали будувати ракетний музей

У будівлі Дніпропетровської обласної ради розпочато будівництво музейного комплексу "Парк ракет", вартість якого складе 8 млн грн.

Про це повідомляє Інтерфакс із посиланням на голову Дніпропетровської облради Євгена Удода.

"На відкритому майданчику музейного комплексу буде встановлено кілька справжніх бойових ракет, їх виготовило ВО "Південний машинобудівний завод". Проект здійснюється в режимі співфінансування: з обласного бюджету, коштів ВО "Південмаш" і ВО "Дніпроважмаш" і ще декількох компаній",- сказав він.

За словами Удода, з обласного бюджету цього року виділено 7 млн грн.

"Парк ракет" буде розташований в центрі Дніпропетровська для максимального залучення туристів і стане однією з ключових точок туристичного маршруту Дніпропетровськом як космічною столицею України для школярів області, а також гостей з України та з-за кордону.

Відкриття музейного комплексу заплановано на жовтень цього року - до 70-річчя форсування Дніпра під час наступу радянських військ у 1943 році.

Як відомо, на початку 2013 року про створення Парку ракету у Дніпропетровську заявив голова облради Євген Удод.

З середини XX століття Дніпропетровськ вважається ракетно-космічною столицею України. За 70 років КБ "Південне" і "Південмаш" розробили та впровадили у виробництво чотири покоління міжконтинентальних балістичних ракет і 72 типи космічних апаратів, запустили на орбіту понад 400 супутників власного виробництва.

Дивіться також: "Екскурсія Музеєм Космонавтики. ФОТО"

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.