Спецпроект

Німці хочуть назад "трофейні цінності". Росія: "ми заплатили кров'ю"

Канцлер Німеччини Ангела Меркель відмовилася взяти участь у відкритті виставки в Ермітажі "Бронзова доба. Європа без кордонів", яку повинна була відкрити разом із президентом Росії Владіміром Путіним.

Меркель вилетіла до Берліну раніше запланованого, з посиланням на речника голови німецького уряду повідомляє Deutsche Welle.

Зустріч була скасована з ініціативи німецької сторони, оскільки всупереч плану на церемонії відкриття виставки не була передбачена промова Меркель, у якій канцлер Німеччини збиралася торкнутися теми "трофейних цінностей".

До цих цінностей належить і Еберсвальдський скарб - найбільше зібрання золотих виробів Бронзової доби, яке було вивезене радянськими солдатами з Німеччини після закінчення Другої світової війни.

ФРН, посилаючись на міжнародне право, наполягає на поверненні колекції. У свою чергу, Росія заявляє, що вона "заплатила за неї кров'ю своїх солдатів".

Як відомо, у вересні 2012 року Німеччина відмовилася виплачувати Греції компенсацію за збитки, завдані під час Другої світової війни.

У лютому 2012 року Міжнародний суд ООН у Гаазі постановив, що Німеччина не зобов'язана платити компенсації родичам убитих нацистами цивільних громадян.

У жовтні 2010-го Німеччина завершила виплату репарацій за Першу світову війну, передбачених Версальським мирним договором 1919 року.

Дивіться також інші матеріали за темою "Друга світова війна"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.