Спецпроект

В Росії хочуть музей актора Золотухіна

Творча майстерня архітектора Анісіфорова веде роботу над проектуванням двох об'єктів у селі Бистрий Істок. Це меморіальний комплекс пам'яті Валерія Золотухіна і музей.

Про це пише brl.mk.ru.

У 2014 році розпочнеться будівництво меморіального комплексу та музею імені народного артиста Росії Валерія Золотухіна. Розміститься музей у його рідному Алтайському селі Бистрий Істок.

"Зараз ми знаходимося на самому початковому, концептуальному етапі. Продумуємо загальну ідею. З крайової і районної адміністраціями шукаємо найбільш підходяще місце для цих об'єктів ", - розповів керівник майстерні Петро Анісіфоров.

Відзначимо, що будівництво меморіального комплексу та музею намічено на 2014-2016 роки.

Актор і режисер Валерій Золотухін помер в Москві на 72 році життя.

В. Золотухін народився 21 червня 1941 року в селі Бистрий Істок Алтайського краю. У 1963 році закінчив ГІТІС. З 1964 року служив у Театрі на Таганці, де грав провідні ролі. Багато знімався в кіно, найбільшу популярність йому принесли такі фільми, як "Хазяїн тайги", "Бумбараш", "Пропажа свідка", "Розповідь про те, як цар Петро арапа женив".

Після відходу директора і художнього керівника Театру на Таганці Юрія Любимова з театру В. Золотухін був призначений директором з функціями художнього керівника театру, чим і займався до смерті.

Теми

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.