У Росії вважають небезпечним викладати у школі Булгакова і Щєдріна

Російські чиновники планують переглянути шкільний курс російської літератури і виробити єдину концепцію викладання класичних творів дітям. Основним завданням учителя стане виховання юних патріотів і міцних сім'янинів.

І тому творчість Островського, Некрасова і Тургенєва має подаватися таким чином, щоб їх герої не стали зразками для наслідування, повідомляє РТ з посиланням на "Известия".

Російські журналісти повідомили, що ініціатива з розробки нового підходу до методики викладання російської літератури виходила від міністра культури РФ Владіміра Мєдінского. Пізніше цю інформацію спростувала радник міністра.

У бесіді з кореспондентом "Известий" голова комісії Громадської Палати щодо збереження історико-культурної спадщини Павєл Пожиґайло розповів, що отримав пропозицію очолити групу зі створення підручника з російської літератури.

Вчителі будуть орієнтовані на "виховання в дітях через літературні образи гордості за нашу багатонаціональну країну, глибокого і спокійного патріотизму, поваги до різних культур, на формування у учнів цінностей міцної традиційної сім'ї".

При цьому цілий ряд творів російської класики XIX століття не відповідає цим цілям і тому вони повинні подаватись таким чином, щоб їхні герої викликали у школярів почуття відторгнення і не стали прикладами для наслідування.

У список "небезпечної" літератури включені "Гроза" Олександра Островського, "Батьки і діти" Івана Тургенєва, громадянська лірика Миколи Некрасова, критичні твори Віссаріона Бєлінського та казки майстра соціально-політичної сатири Михайла Салтикова-Щедріна.

"Катерина з" Грози "- це просто нещасна дівчина, яка відддалася пристрастям, не змогла впоратися з ними і покінчила життя самогубством, - наголосив Пожиґайло. - Інший приклад: Тетяна Ларіна з "Євгенія Онєгіна" - вона вийшла заміж, вона щаслива. З одного боку, пристрасть, яка може призвести до самогубства, а з іншого - мудре подолання пристрасті".

Активіст рекомендує починати вивчення Гоголя лише у старшій школі. Пожиґайло зазначив, що головне в "Ревізорі" "не висміювання царських чиновників, як це розумілося в радянський час, а митарства однієї душі, де кожен із героїв - різні гріхи".

Разом із цим комісія Громадської палати пропонує виключити зі шкільної програми роман Михайла Булгакова "Майстер і Маргарита". Чиновники побоюються, що учні у віці 17-18 років занадто сильно захоплюються фантастичними образами, "не розуміючи творче завдання Булгакова".

"Я вважаю, що цю книгу треба в інституті викладати, - заявив Пожиґайло. - Звичайно, хтось хоче, щоб дитина була повністю вільна, як Раскольников. Але я вважаю, що ця свобода, так само, як свобода Базарова, веде до трагедії".

Як відомо, у грудні 2012 року новопризначений міністр освіти РФ Мєдінскій заявив, що бюджетні гуманітарні НДІ країни - неефективні і підлягають скороченню.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.