Уряд передав Нижню Лавру Московському патріархату

75 об’єктів і споруд Києво-Печерської лаври (нижня Лавра) передаються у безоплатне користування чоловічому монастирю Української православної церкви (Московський патріархат).

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу Міністерства культури.

"Усі об'єкти заповідника залишаються у державній власності, а лише 75 із них (нижня Лавра), передаються у безоплатне користування монастиреві" – повідомив міністр культури Леонід Новохатько.

"Прийняття урядового розпорядження юридично впорядкує фактично існуючу ситуацію, що склалася продовж десятиліть у Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі (чоловічий монастир), - наголосив міністр. - Хочу підкреслити: мова йде лише про безоплатне користування майном, а не про відчуження".

Згідно з нинішнім рішенням уряду, витрати на утримання майна тепер повністю покладаються на релігійну громаду.

Києво-Печерська лавра - один із перших православних монастирів в Україні, "батько" руського чернецтва - був заснований у 1051-му році. В 1159-му році отримав титул Лаври.

У XVII сторіччі активно опирався спробам передати територію Київської митрополії Константинопольського патріархату під юрисдикцію Московському патріарху.

У січні 1918 року більшовицькі війська генерала Муравйова розстріляли під стінами Лаври київського митрополита Володимира.

Рішення про створення державного історико-культурного заповідника на базі пам'яток ансамблю Києво-Печерської Лаври було прийняте у 1926-му році.

У 1988 році Українській православній церкві (Московського патріархату) було передано у користування комплекс будівель і споруд Дальніх печер, а і 1990 році - і комплекс Ближніх печер. На даний час кількість ченців у монастирі - 121 особа.

У 1990 році архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.