На Житомирщині зносять пам'ятник Леніну

Апеляційний суд Житомирської області залишив без змін рішення Новоград-Волинської міської ради щодо демонтажу пам'ятника лідеру партії більшовиків (відламу Російської соціал-демократичної робітничої партії в Російській імперії) і засновнику СРСР Володимиру Леніну.

Про це повідомляє 0412.ua.

За демонтаж більшість депутатів міськради проголосували ще в лютому 2013 року. Активісти КПУ намагалися опротестувати це рішення в судах, однак суд першої інстанції і апеляцію програли. Зараз готують позов до Верховного Суду.

Представники партії "ВО "Свобода" у міськраді зголосилися оплатити 10 тисяч грн на перенесення постаменту з центральної площі у парк Слави. Однак комуністи переконані, що там тритонна бронзова скульптура їхнього вождя довго не простоїть.

Щодо долі Леніна немає одностайної думки і у пересічних жителів Новоград-Волинська, повідомляє ТСН. Одні кажуть, що пам'ятник зображує ідола, а тому його треба знести, а інші кажуть, що вони є вихованцями доби Радянського Союзу, тому його треба захистити.

Як відомо, у червні 2013 року депутати Сумської міськради вирішили демонтувати в місті два пам'ятники Леніну.

У лютому 2012-го комісія Київради з питань культури та туризму відмовилась прийняти пам’ятник Леніну на бульварі Шевченка до комунальної власності міста Києва.

У квітні 2012 року КПУ встановила пам'ятник Леніну в центрі Красноармійська Донецької області.

У червні 2011 року комуністи відновили розбитий невідомими пам'ятник Леніну в смт Шишаки Полтавської області.

В серпні було демонтовано пам'ятник Леніну на центральній площі Борисполя (Київська область).

Дивіться також:

У Бухаресті відреставрували Леніна у вигляді багатоголової гідри. ФОТО

Мер Риму хоче перейменувати вулицю Леніна на Мучеників комунізму

У Донецьку під час реставрації спотворили Леніна. ФОТО

В Україні відновлено 80 пам'ятників Леніну - нардеп-комуніст

За розбитого у Києві Леніна дали 2-3 роки умовно

"Радянських" назв вулиць у 20 разів більше, ніж "незалежних". СТАТИСТИКА

Всі матеріали за темою "Ленін"

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.