Меморіальну дошку Ковпаку в Яремчі не знищено. ФОТО

Меморіальна дошка Сидору Ковпаку в Яремчі (Івано-Франківська область), про ліквідацію якої повідомляло об'єднання "Тризуб", майже не зазнала ушкоджень.

Про це "Вікнам" повідомив читач Олег Дзем'юк, який і надіслав фото "ліквідованої" в Яремче пам'ятної дошки командиру Сумського партизанського з'єднання УРСР (1941-44) Сидору Ковпаку.

"Що значить ліквідували? Взяли пошкрябали носа та дати народження Сидора Ковпака і, здається, намагалися замалювати надпис на пам’ятній дошці, — написав у редакцію читач. — От і все. А піару зробили на всю Україну. Не там піаритеся, хлопці. Своїми діями робите тільки конфронтацію в українському суспільстві".

"Ліквідована" дошка. Фото: Олег Дзем'юк

Як відомо, у вівторок всеукраїнське об'єднання "Тризуб" повідомило, що "спецбоївка" об'єднання "у відповідь на агресію ворогів української нації" ліквідувала пам'ятну дошку Сидору Ковпаку в Яремче Івано-Франківської області.

У відповідь Компартія вимагала притягнути їх до кримінальної відповідальності і посилити кримінальну відповідальність "за наругу над пам’яттю радянських воїнів-визволителів".

У неділю "свободівці" заявили, що зірвали захід комуністів у Яремчі на честь 70-ої річниці Карпатського рейду партизанського загону Сидора Ковпака та закидали лідера КПУ Петра Симоненка яйцями.

Як відомо, у лютому 2013 року року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

У березні 2013 року невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

МВС заявило, що масове руйнування пам'ятників в Україні розпочалося тільки цього року.

Всю хроніку плюндрування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.