Українці в Польщі: "Питання пам'ятника УПА - міждержавне"

Про це йдеться в заяві Об'єднання українців у Польщі.

"Хочемо нагадати, що український пам’ятник у Грушовичах (як і в низці інших місць Польщі, як і десятки польських меморіалів в Україні) встановлено в середині 1990-х років в ситуації певного правового вакууму, - йдеться в заяві. - Тоді справа вшанування місць пам’яті викликала в обох країнах величезні емоції громадськості, що призвело до своєрідної "війни пам’ятників".

За словами авторів заяви, тодішню ситуацію врегулювала співпраця ОУвП із Радою охорони пам'яті боротьби і мучеництва [державний орган при міністерстві культури Польщі - ІП], яка тривала з 1995-го до 1999 року. Був встановлений принцип зведення нових пам’ятників і перевірки тих, які вже існували.

"Наше об’єднання представило документ про те, що на цвинтарі в Грушовичах, на місці згаданого пам’ятника, поховано 12 партизанів УПА", - так польські українці заперечують твердження, що пам'ятник не є могильним.

"У 1999 році Рада охорони пам'яті в односторонньому порядку розірвала порозуміння з ОУвП, визнаючи, що всі питання українських пам’ятників на території Польщі будуть регулюватися виключно польсько-українським міжурядовим документом", - йдеться в заяві.

За твердженням ОУвП, протягом останніх кільканадцяти років між Україною та Польщею підписано кілька виконавчих протоколів, які мали регулювали питання встановлення нових пам’ятників і перевірки існуючих. Усі процедури, пов’язані з подальшою долею меморіалу в Грушовичах, повинні знаходитися в цих протоколах.

Об’єднання українців у Польщі просить голову Ради охорони пам'яті Анджея Кунерта повідомити, чи обговорювалася справа ліквідації монументу в Грушовичах з українською стороною.

ОУвП закликає польські та українські державні установи, що відповідають за питання пам’ятників у наших країнах, вирішити суперечності згідно з прийнятими міжнародними угодами, а не через довільні вказівки.

Це має особливе значення напередодні підписання угоди про асоціацію між Європейським Союзом і Україною, одним із основних популяризаторів якої є польська держава, підкреслюють українці Польщі.

Як відомо, у серпні 2013 року євродепутат від польської правої партії "Право і справедливість" Томаш Поремба повідомив, що у відповідь на його запит Рада охорони пам'яті "має намір зробити рішучі кроки з ліквідації пам’ятника" солдатам УПА в селі Грушовичі, оскільки він є не погребальним, а символічним.

На території нинішнього Підкарпатського воєводства Польщі до 1950-х років мешкала численна українська громада, в 1940-х діяло підпілля УПА. Ця українська громада зазнала від польського соціалістичного уряду низки репресій і депортацій, серед яких була і сумнозвісна операція "Вісла" (1947 рік).

У січні 2013 року праві польські депутати відмовилися засуджувати операцію "Вісла" у парламенті Польщі.

У листопаді 2012 року невідомі звандалізували пам'ятник у Грушовичах, знищивши квіти і вінки та обписавши монумент фарбою. Також польська преса повідомляла про інші факти знищення і плюндрування пам'ятників повстанцям УПА в Польщі.

У липні 2013 року депутати Сейму (нижня палата польського парламенту) у своїй резолюції до 70-річчя Волинської трагедії назвали польсько-український етнічний конфлікт 1940-х років "етнічною чисткою з ознаками геноциду".

Під час дебатів один із правих депутатів назвав Мирона Сича (єдиного українця в парламенті Польщі) "сином члена банди УПА", який мордував польських громадян.

Громадський комітет "Примирення між народами" констатував, що цьогорічні заходи щодо Волинської трагедії у Польщі швидше сварять, ніж примирюють поляків та українців.

Польський публіцист Войцех Мазярський і український історик Богдан Гудь висловлювали думку, що намагання посварити українців і поляків за допомогою історії вигідне Росії.