ПРОВОКАЦІЇ ТРИВАЮТЬ. На Львівщині знищили пам'ятник УПА, на Житомирщині - Леніна. ФОТО

У Раві-Руській Львівської області невідомі знищили пам’ятник Українській Повстанській армії.

Подія сталася вночі з 19 на 20 серпня, повідомляє УП з посиланням на Zaxid.net.

Пам’ятник у вигляді жінки, яка розриває кайдани на руках, був відкритий у 2008 році у парку біля будівлі Рава-Руської міської ради. Вандали знищили половину скульптури, відірвавши у неї голову.

Фото: Zaxid.net

"Подібні дії до пам’ятників у нашому місті сталися вперше. На території міста розташовуються пам’ятники не лише УПА, а й безліч інших, серед яких – жертвам Голодомору та сталінським репресіям, Українським Січовим Стрільцям, радянським воїнам, загиблим в роки Другої Світової війни... Однак до цього наруги над якимось з них не було", - розповіла міський глава Рави-Руської Ірина Верещук.

У міській раді припускають, що знищення пам’ятника УПА могло бути спланованованим. Наразі мер звернулася до міліції із заявою, на місці події вже працює слідча група.

Цього ж дня стало відомо, що у Бердичеві (Житомирська область) невідомі знесли голову пам’ятнику Володимиру Леніну.

Пам’ятник розташовано на території колишнього "Шкіроб'єднання". Про те, що лідер партії більшовиків (відколотого крила Російської соціал-демократичної партії Російської імперії) залишився без голови, секретаря місцевого міськкому Компартії Ларису Тимчук повідомила працівниця одного з тутешніх підприємств.

У Бердичеві знесли голову Леніну
У Бердичеві знесли голову Леніну

Голови Леніна наразі так і не знайшли.

У КПУ пообіцяли відновити памятник. Також комуністи вони вже звернулися до міліції, збираються написати листа до прокуратури.

Як відомо, у лютому 2013 року року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

У березні 2013 року невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

МВС заявило, що масове руйнування пам'ятників в Україні розпочалося тільки цього року.

Всю хроніку плюндрування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.