У Києві вкотре спотворили вигляд "Київської фортеці". ФОТО

У Києві спотворили зовнішній вигляд пам'ятки національного значення "Київська фортеця".

Йдеться про казарму жандармського полку, яка була частиною історико-архітектурної пам'ятки, повідомляє у своєму блозі краєзнавець Микола Афанасьєв. до 2013 року мала дещо занедбаний але близький до вигляду, що мають інші будівлі історіко-архітектурної памятки - музею "Київська фортеця"

Так було...

"Влітку 2013 року споруду спіткало покращення, - пише Афанасьєв. - цегляні стіни у 4-5 цеглин дбайливо прикрасили утеплювачем, на другому поверсі башти заклали бійниці".

А так стало: змінили склопакети, добудували трубу-витяжку...

За словами блогера, автентичні вікна будівлі замінили білими склопакетами, а до стіни прибудували вентиляціййні труби майбутньої їдальні.

 ...і драбину

"Особливої автентичності додає новостворена мансарда з балконом та окремим входом, - пише Афанасьєв. - Що сталось з інтерьєрами споруди, яка охороняється державою, залишилося таємницею".

Блогер нагадує, що будівля казарми перебувала під охороною держави як пам'ятка архітектури.

 
 Червоним позачена казарма жандармського полку "Київської фортеці"

Як відомо, у липні 2012 року директор музею "Київська фортеця" В'ячеслав Кулініч був звільнений за "порушення трудової дисципліни".

Сам директор заявляв, що причиною звільнення була його відмова виконати рішення Київради про передачу башти № 4 Київської фортеці приватному музею "Платар" в оренду на 49 років. Він оскаржив своє звільнення в суді.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільше земляне укріплення (XVIII-XIX сторіч) в Європі.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.