Спецпроект

Музей контрабанди отримав у подарунок пилки

Одеський музей контрабанди поповнився новими експонатами. Дві пилки, які використовувалися для видобування каменю-черепашнику в катакомбах, передав музейникам одеський письменник і драматург Сергій Стебліненко.

Про це пише odessa.ua.

Пилки належали дідові дарувальника, загиблому у роки Великої Вітчизняної війни, - Івану Тимофійовичу Тюпі.

Сергій Стебліненко передав дар Одеському музею контрабанди після того, як дізнався, що його дуже давній друг займається цим музеєм: "Я зрозумів, що ці пилки повинні побачити люди. Не тому, що це просто пили. Саме такими пилками і була побудована Одеса. Вони дійсно не змінилися з часів абсолютно давніх. Змінювалася заточка самих пилок, а пили залишалися такими ж".

Одеський музей контрабанди відкрили 27 червня. У невеликому підвалі на Катерининській зібрані сотні унікальних предметів, конфіскованих митниками в різні часи, починаючи від заснування Одеси і закінчуючи сьогоднішнім днем. Заборонену продукцію зібрав і вивчив підприємець Олександр Отдєльнов.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.