Спецпроект

Музей контрабанди отримав у подарунок пилки

Одеський музей контрабанди поповнився новими експонатами. Дві пилки, які використовувалися для видобування каменю-черепашнику в катакомбах, передав музейникам одеський письменник і драматург Сергій Стебліненко.

Про це пише odessa.ua.

Пилки належали дідові дарувальника, загиблому у роки Великої Вітчизняної війни, - Івану Тимофійовичу Тюпі.

Сергій Стебліненко передав дар Одеському музею контрабанди після того, як дізнався, що його дуже давній друг займається цим музеєм: "Я зрозумів, що ці пилки повинні побачити люди. Не тому, що це просто пили. Саме такими пилками і була побудована Одеса. Вони дійсно не змінилися з часів абсолютно давніх. Змінювалася заточка самих пилок, а пили залишалися такими ж".

Одеський музей контрабанди відкрили 27 червня. У невеликому підвалі на Катерининській зібрані сотні унікальних предметів, конфіскованих митниками в різні часи, починаючи від заснування Одеси і закінчуючи сьогоднішнім днем. Заборонену продукцію зібрав і вивчив підприємець Олександр Отдєльнов.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.