У Тараканівському форті буде музей Першої світової війни

У Дубенському районі Рівненщини працюють над створенням єдиного в Україні музею Першої світової війни.

Його розмістять в автентичному приміщенні, яке пережило події тих часів — у Тараканівському форті, спорудженому у другій половині XIX-го сторіччя на тодішньому кордоні Російської та Австро-Угорської імперій.

Про це повідомляє "День".

У стінах форту планують розмістити виставкові зали. Там демонструватимуть світлини, зброю, мапи та інші експонати періоду Першої світової війни. Тут також будуть збиратися реконструктори, які відтворюватимуть сюжети історичних подій.

Ініціатором створення музею є обласна влада. Його мають намір відкрити 2014 року.

Тим часом про історію та легенди Тараканівського форту мандрівникам, які люблять такі екзотичні місцини, розкажуть вже нині.

"Цю оборонну споруду здали в експлуатацію в 1890 році, будували 15 років і витратили майже 66 мільйонів царських рублів", — розповідає "хранитель" форту та його дослідник Олександр Махновець. - При будівництві цього архітектурного дива вперше використали цемент. А ще форт був обладнаний за останнім на той час словом науки і техніки — електрикою, телефоном і телеграфом".

Тараканівський фор був однією з трьох грандіозних оборонних споруд Російської імперії. Однак коли укріплення добудували, виявилося, що гострої необхідності в цьому нема.

Тому за призначенням оборонну споруду так і не використали. Хоча тут деякий час перебували і російські, й австрійські, й німецькі війська. А в період Першої світової війни у форту велися локальні бої, пояснив краєзнавець.

Тараканівський форт

Тараканівський форт побудований таким чином, що сьогодні необізнані мандрівники можуть пройти повз його стін і не помітити цього. З висоти пташиного польоту ця оборонна споруда дещо нагадує кратер вулкана, заглиблений у землю.

"Форт займає площу майже 4 га. Він має декілька рівнів — дві наземні, а решта — підземні. Скільки поверхів знаходиться під землею, невідомо, - зазначив Махновець. - Це варто визначати за глибиною облаштованих у форту колодязів, призначених для зберігання зброї. А деякі з них можуть сягати 30 й більше метрів".

Форт будувався як військове містечко зі своїми вулицями, казармами, кухнею, хлібопекарнею, лазаретом, церквою і в’язницею. Необізнані мандрівники можуть і заблукати у лабіринтах форту, тому ліпше ходити із провідником.

Кілька днів тому повідомлялося, що під російським Санкт-Петербургом планують відкрити музей Першої світової війни.

У лютому 2012 року померла останній ветеран Першої світової війни.

У жовтні 2010-го Німеччина завершила виплату репарацій, передбачених Версальським мирним договором 1919 року. Це стало остаточним кінцем Першої світової.

Перша світова війна (1914-1918) завершилася крахом Російської, Німецької, Османської та Австро-Угорської імперій і створенням на їхньому місці незалежних держав або протекторатів Ліги націй.

Значна частина боїв на Східноєвропейському театрі воєнних дій відбувалася на території України. Через Галичину, Волинь і Буковину фронт проходив кілька разів. Траплялося, що українці, які були підданими ворогуючих імперій (Австро-Угорщини і Росії), воювали на протилежних сторонах фронту.

Дивіться також:

Фортеця Перемишль - місце боїв Першої світової. ЕКСКУРСІЯ

Як у світі відзначатимуть 100-річчя з початку Першої світової

Три історії кохання Першої світової в Україні

1917: реконструкція різанини в болотах біля Іпру. ВІДЕО

На Львівщині відкрили обеліск солдатам Першої світової. ФОТО

Всі матеріали за темою "Перша світова війна"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.