"Знай, де стоїш" - фотоколажі з місць історичних подій. ФОТО

Телеканал History презентував рекламну кампанію "Знай, де стоїш" (Know Where You Stand). В основі проекту - поєднання документальних фотографій iз сучасними знімками, зробленими з тієї ж позиції.

Проект створив американський фотограф Сет Тарас (Seth Taras), повідомляє Kulturologia.

Колажі, отримані в результаті роботи Тараса, виглядають доволі вражаюче.

Ось молодик прогулюється з собакою, можливо, і не підозрюючи, що буквально "за його спиною" у 1937 році зазнав аварії дирижабль "Гінденбург", заходячи на посадку після чергового трансатлантичного рейсу.

 Лейкгeрст, Нью-Джерсі, США

Тоді з 95 пасажирів і членів екпіажу врятуватися вдалося тільки тридцяти п'ятьом - і це стало кінцем ери дирижаблів.

На іншому знімку молода жінка та її маленька дочка шукають черепашки на одному з пляжів французької Нормандії. Саме там, де 6 червня 1944 року в ході військової операції відбулася висадка американських солдатів...

Сен-Лоран-сюр-Мер (Франція)

Фотографії Тараса змушують інакше поглянути на звичайні туристичні місця. Такі знімки здатні вплинути на сприйняття історії - те, що раніше здавалося далекими подіями з минулого, тепер виглядає лячно актуально.

 Тераса палацу Шайо, навпроти Ейфелевої вежі, з іншого берега Сени. Париж, 1940 і 2004 роки

Рекламна кампанія телеканалу була спрямована на те, щоб пробудити в людях інтерес до історії , до усвідомлення історичної значимості місця, в якому вони живуть.

 Вулиця 17 червня, Берлін. Мур, який розділяє Східний і Західний Берлін, і Брандернбурзька брама за ним. НДР, 1989 рік

Сет Тарас - фотограф-самоук, народився в родині американських митців. Німецький журнал Luerzer's Archive назвав його одним з кращих у професії.

Відео-варіант реклами

За проект "Знай, де стоїш" фотограф отримав Каннського золотого лева, а сама рекламна кампанія була перекладена тридцятьма мовами і транслювалася у 130 країнах.

Дивіться також:

Аналогічний проект колажів "Київ під час війни і зараз". ФОТО

Київські трамваї: як було і як стало. СЛАЙДИ

Як відомі історичні персонажі виглядали б сьогодні. ФОТО

Інші матеріали за темою "Реклама"

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.