У Луцьку презентують книгу про польсько-український конфлікт

У Луцьку презентують книгу історика Ґжеґожа Мотики "Від волинської різанини до операції "Вісла".

Про це повідомляє Волинь Post із посиланням на генеральне консульство Польщі в Луцьку.

Час і місце заходу: 24 листопада, неділя, 17:00. Луцьк, ресторан "Ring" (проспект Волі, 49).

У книзі йдеться про зіткнення двох націоналізмів - українського та польського. Хронологічні межі цього нещадного зіткнення позначені етнічною чисткою поляків Волині ("антипольською акцією"), що сягнула піку в 1943 р., і операцією "Вісла", тобто "остаточним вирішенням українського питання" на території опанованої комуністами Польщі в 1947 р.

Ґжеґож Мотика - польський історик, один з найкращих знавців польсько-української історії. Професор Інституту політичних досліджень Польської академії наук. Викладач Ягелонського університету, член Ради польського Інституту національної пам"яті.

Професор Ґжеґож Мотика. Фото Zaxid.net

Автор книжок присвячених польсько-української історії, м.ін. "Pany i rezuny. Współpraca AK-WiN i UPA 1945–1947", "Antypolska Akcja OUN-UPA 1943–1944. Fakty i interpretacje ", "Ukraińska partyzantka 1942–1960"," Służby Bezpieczeństwa Polski i Czechosłowacji wobec Ukraińców 1945-1989".

Дивіться також: "ІП представляє тексти українських та польських істориків про Волинь"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.