Спецпроект

Мінкульт поскаржився на революційні події. На 2 млн менше

Київські заклади культури за час протистояння у центрі столиці недоотримали майже два мільйони гривень доходу.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на міністра культури Леоніда Новохатька.

"Неодержані доходи в закладах культури у центрі Києва становлять більше мільйона гривень. Думаю, це 1,8 мільйона - близько 2 мільйонів, які не надійшли. І за рахунок цього ці установи не мають змоги сплачувати комунальні платежі", - сказав міністр.

За його словами, деякі з цих закладів або закриті, або до них зменшився потік відвідувачів, бо люди просто бояться увечері виходити на вулицю.

"Зокрема, на одну з вистав Малої сцени театру Франка було продано 160 квитків, а в залі було близько півсотні глядачів. У філармонії на один з концертів продали 220 квитків, з них напередодні близько 20 людей повернули квитки, але в залі було лише 48 осіб", - розповів міністр.

Він нагадав, що завдано пошкоджень Українському дому, де зберігається майже чверть мільйона одиниць із фондів Музею історії Києва. На щастя, двері у фондах залишилися цілими і зараз там цілодобово чергують працівники музею.

Так само цілодобово вподовж трьох тижнів несуть варту працівники Національного художнього музею України, який також опинився у зоні конфлікту.

Щодо об'єктів культури поза столицею, то, за словами Новохатька, "загалом усе спокійно". З обласних управлінь культури жодне не постраждало лише черкаське, де під час штурму облдержадміністрації фактично було знищено комп'ютерну і паперову бази музично-театрального відділу, повністю знищено базу відділу охорони культурної спадщини.

"Там зберігалися всі паспорти на всі об'єкти культурної спадщини області, які накопичувалися протягом десятиліть, ще з радянських часів. У тому числі і проекти, документи по ремонтах і реставрації об'єктів, які мали б бути приведені до пуття до 200-ліття Тараса Григоровича Шевченка. Тепер це важко буде відновити", - зазначив керівник Мінкультури.

При цьому він закликав обидві сторони протистояння з повагою ставитися до об'єктів культури.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.