Спецпроект

Мінкульт поскаржився на революційні події. На 2 млн менше

Київські заклади культури за час протистояння у центрі столиці недоотримали майже два мільйони гривень доходу.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на міністра культури Леоніда Новохатька.

"Неодержані доходи в закладах культури у центрі Києва становлять більше мільйона гривень. Думаю, це 1,8 мільйона - близько 2 мільйонів, які не надійшли. І за рахунок цього ці установи не мають змоги сплачувати комунальні платежі", - сказав міністр.

За його словами, деякі з цих закладів або закриті, або до них зменшився потік відвідувачів, бо люди просто бояться увечері виходити на вулицю.

"Зокрема, на одну з вистав Малої сцени театру Франка було продано 160 квитків, а в залі було близько півсотні глядачів. У філармонії на один з концертів продали 220 квитків, з них напередодні близько 20 людей повернули квитки, але в залі було лише 48 осіб", - розповів міністр.

Він нагадав, що завдано пошкоджень Українському дому, де зберігається майже чверть мільйона одиниць із фондів Музею історії Києва. На щастя, двері у фондах залишилися цілими і зараз там цілодобово чергують працівники музею.

Так само цілодобово вподовж трьох тижнів несуть варту працівники Національного художнього музею України, який також опинився у зоні конфлікту.

Щодо об'єктів культури поза столицею, то, за словами Новохатька, "загалом усе спокійно". З обласних управлінь культури жодне не постраждало лише черкаське, де під час штурму облдержадміністрації фактично було знищено комп'ютерну і паперову бази музично-театрального відділу, повністю знищено базу відділу охорони культурної спадщини.

"Там зберігалися всі паспорти на всі об'єкти культурної спадщини області, які накопичувалися протягом десятиліть, ще з радянських часів. У тому числі і проекти, документи по ремонтах і реставрації об'єктів, які мали б бути приведені до пуття до 200-ліття Тараса Григоровича Шевченка. Тепер це важко буде відновити", - зазначив керівник Мінкультури.

При цьому він закликав обидві сторони протистояння з повагою ставитися до об'єктів культури.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.