Спецпроект

МУЗЕЙНИКИ: СТАРОДРУКИ З МІЖГІР'Я - НЕ З ДЕРЖАВНИХ КОЛЕКЦІЙ

Працівники Національного музею книги і друкарства стверджують, що журналісти Громадського ТБ помиляються, коли кажуть про музейне походження знайдених у маєтку екс-президента Януковича старовинних книжкових видань.

Про це йдеться в коментарі експертів, який оприлюднила на своїй Facebook-сторінці директор музею Валентина Бочковська.

"Прошу озвучити на громадському ТВ коментар щодо статті вашого колеги Дмитра Гнапа "Найбільша крадіжка Януковича", - написала Бочковська. -  Мені особисто вдалося побачити ці книги, про які йдеться в статті, оскільки ми були офіційно запрошені для експертизи цих видань y присутності медіа".

Як відомо, у Межигір'ї були знайдені стародруки, зокрема, й виданий 1574 року у Львові Іваном Федоровим "Апостол" - першу друковану книгу в Україні.

Експерти, серед яких були також заступник директора музею, член Комісії з повернення культурних цінностей Людмила Хауха і громадський діяч Тарас Компаніченко, запевнили, що жодна зі знайдених книжок не належить Музею книги і друкарства.

"В музеї зберігається та експонується один примірник львіського видання "Апостола" 1574 року, - підкреслила Бочковська. - З часу створення музею інших примірників "Апостолу" Івана Федорова в колекції музею ніколи не було".

За словами музейника, в наукових колеціях світу нині зберігається 118 примірників цього видання "Апостола". Відомо також, що книга, видана в 1574 році накладом приблизно в 1300 примірників, зберігається в багатьох приватних колекціях та регулярно з'являється на аукціонах.

Бочковська додала, що на жодному зі стародруків, знайдених у Межигірї, немає відповідних позначок та штампів державних музеїв та колекцій - тож, можливо, книги "знаходились у приватних колекціях та були подаровані чи придбані на аукціонах".

За її словами, виявлені в Межигір'ї книги також оглянули спеціалісти з Національної бібліотеки ім. Вернадського, зауваживши, що їхніх книг там немає.

"Зважаючи, на вищесказане, вважаємо, що інформація викладена некоректно щодо музеїв та наукових установ, оскільки до нас пан Гнап не звертався, не перевіряв інформацію, і, на жаль, не володіє темою", - наголосила музейник.

Дивіться також: "Історія української книги в експонатах Музею друкарства. ФОТО"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.