На мерії чеського міста вивісили Путіна в образі Гітлера-Сталіна. ФОТО

На фасаді будинку мерії північно-чеського міста Ліберець встановлено великий кольоровий плакат із зображенням Володимира Путіна, на якому російський президент зображений у збірному образі диктаторів Сталіна і Гітлера.

Путін представлений у весь зріст, на кителі в нього нацистські й радянські військові відзнаки, повідомляє Радіо Свобода.

Великий плакат виник з ініціативи громадського об’єднання Dekomunizace.cz, на будинку мерії плакат був встановлений за згоди мерії міста Ліберець. Про це місто повідомило на своєму сайті.

"На мою думку, це не політичний акт, але повністю людський. Ми тим висловлюємо свою підтримку українському народові, він нині переживає нелегкі дні", – заявила мер міста Ліберець Мартіна Розенберґова.

 

Плакат має сприяти розгортанню дискусії про майбутнє Європи і участі чехів у ній, вважає мер міста. Вона також подякувала всім жителям міста за підтримку акції.

 

Плакат із зображенням Путіна встановлений на фасаді мерії не випадково. Неподалік розташований пам’ятник жертвам радянської окупації Чехословаччини у серпні 1968 року.

 21 серпня 1968 року. Танк у радянсько-польській колоні, яка щойно увійшла на територію Чехословаччини, руйнує колонаду на ратушній площі міста Ліберець. Гине 9 людей

Таким чином місто Ліберець, як зазначено на сайті міста, "застерігає від зростання російської диктатури в напрямку Європи".

Дивіться також:

Вторгнення радянських військ 1968 року. ФОТО

1969: хокеїсти збірної ЧССР мстяться радянським колегам. ВІДЕО

Естрада і політика. Дві історії поп-зірок Чехословаччини. ФОТО

"Сила безсилих". Вацлав Гавел про спротив радянському режиму

1989: фінал оксамитової революції в Чехословаччині. ВІДЕО

Чехи відмовилися від Пушкіна і вшанували Рейгана

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.