На мерії чеського міста вивісили Путіна в образі Гітлера-Сталіна. ФОТО

На фасаді будинку мерії північно-чеського міста Ліберець встановлено великий кольоровий плакат із зображенням Володимира Путіна, на якому російський президент зображений у збірному образі диктаторів Сталіна і Гітлера.

Путін представлений у весь зріст, на кителі в нього нацистські й радянські військові відзнаки, повідомляє Радіо Свобода.

Великий плакат виник з ініціативи громадського об’єднання Dekomunizace.cz, на будинку мерії плакат був встановлений за згоди мерії міста Ліберець. Про це місто повідомило на своєму сайті.

"На мою думку, це не політичний акт, але повністю людський. Ми тим висловлюємо свою підтримку українському народові, він нині переживає нелегкі дні", – заявила мер міста Ліберець Мартіна Розенберґова.

 

Плакат має сприяти розгортанню дискусії про майбутнє Європи і участі чехів у ній, вважає мер міста. Вона також подякувала всім жителям міста за підтримку акції.

 

Плакат із зображенням Путіна встановлений на фасаді мерії не випадково. Неподалік розташований пам’ятник жертвам радянської окупації Чехословаччини у серпні 1968 року.

 21 серпня 1968 року. Танк у радянсько-польській колоні, яка щойно увійшла на територію Чехословаччини, руйнує колонаду на ратушній площі міста Ліберець. Гине 9 людей

Таким чином місто Ліберець, як зазначено на сайті міста, "застерігає від зростання російської диктатури в напрямку Європи".

Дивіться також:

Вторгнення радянських військ 1968 року. ФОТО

1969: хокеїсти збірної ЧССР мстяться радянським колегам. ВІДЕО

Естрада і політика. Дві історії поп-зірок Чехословаччини. ФОТО

"Сила безсилих". Вацлав Гавел про спротив радянському режиму

1989: фінал оксамитової революції в Чехословаччині. ВІДЕО

Чехи відмовилися від Пушкіна і вшанували Рейгана

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.