Спецпроект

Музей історії Києва презентує нову книжку Михайла Кальницького

Музей історії Києва запрошує на презентацію нової книги києвознавця Михайла Кальницького "Гімназії та гімназистки".

Книга розповідає про особливості "класичної" гімназійної програми, працю педагогів, будівництво навчальних корпусів та інші цікаві факти з історії Києва другої половини XIX - кінця 20-х років ХХ століття.

У дослідженні детально розповідається про історію місцевостей Києва, де зводилися  будівлі гімназій, пояснюються мотиви міської влади при виборі того чи іншого місця під будівництво.

Розповідається про відомих людей, які у різний час сиділи за партами київських гімназій, наведено різноманітні скандальні сюжети - від підпільної торгівлі темами екзаменаційних творів до боротьби гімназичного начальства з падінням моралі серед вихованців.

Представлені різноманітні архівні документи та матеріали, розповідь супроводжується численними ілюстраціями.

Час і місце заходу: 4 квітня 2014 року о 17:00. Київ, вул. Хмельницького, 7 (метро "Театральна").

Вхід вільний.

Дивіться також: "Михайло Кальницький показує закинуті пам'ятки Києва. ВІДЕО"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.