У Росії вилучають із продажу наукове дослідження про бандерівців

З торгових мереж Росії вилучена монографія російського історика Алєксандра Ґоґуна "Між Гітлером і Сталіним. Українські повстанці".

Про це у своєму блозі на сайті "Ехо Москви" написав сам Ґоґун.

Ідеться про додатковий тираж другого (2012 року) видання, який був віддрукований російською видавничою компанією в лютому і з'явився на прилавках у березні 2014 року.

"Сайт "Лабіринт" при пошуку за автором показує книгу в каталозі "відсутньої", але при кліці безпосередньо на цю товарну одиницю демонструє дівчинку з листом біля напису "Сторінка, яку ви шукаєте, загубилася в Лабіринті :( ", - наводить приклад історик.

 Книгу про ОУН, Карпатську Україну і УПА вже не купити в Росії

Технічно не можна побачити навіть анотацію до цієї роботи і обкладинку крупним планом, а також відгуки читачів, раніше розміщені поряд з цією книгою.

  Нема навіть згадки

Те ж саме відбувається з книготоргівельними фірмами "Буквоїд" і "Читай-Город", зазначає автор: "Відомості про новинку виламані зі світової павутини з усією рішучістю".

21 березня віце-спікер Держдуми РФ Сєрґєй Желєзняк подав до парламенту законопроект, що вводить заборону на використання бандерівської символіки.

"А 31 березня на сайті "Липецьк-Медіа" з'явилася безстрашна безіменна стаття про те, що не де-небудь, а "в Липецьку продають книги, що вихваляють бандерівців, - наголосив історик. - Наводив сміливий автор анонімки і фотографію обкладинки".

Після цього монографія випарувалася з сайту Московського будинку книги - однієї з найбільших у Москві роздрібних мереж друкованої продукції. Пошук по сайту повідомляє "Нічого не знайдено", хоча за старим посиланням є обкладинка і короткий опис монографії.

"Яндекс" свідчить, що ще 18 березня книгу можна було купити в двадцяти трьох магазинах Московського будинку книги, включаючи один інтернет-магазин. Зараз на "Яндекс-Маркеті" в регіоні "Москва" пропонується тільки одна опція, і то удвічі дорожче.

"Тема українського націоналізму зараз актуальна в Росії як ніколи, в тому числі тому, що масовано використовується державною пропагандою, - зазначив Ґоґун. - Отже, споживчий інтерес до цього питання зростає... але те, що за пару тижнів весь товар змели з прилавків, теж малоймовірно".

Обкладинка додаткового тиражу другого видання

За словами автора, він випадково виявив цю ситуацію, натрапивши на бите посилання і безуспішно спробувавши знайти книгу в мережі. Жодних офіційних попереджень, вимог чи судових позовів він не отримував,

"Вони панічно бояться розголосу, - наголосив історик. - Інакше б, напевно, книгу урочисто спалили на Червоній площі під час першотравневої демонстрації трудящих під дзвінкі горни молодої гвардії "Єдиної Росії".

Алєксандр Ґоґун - кандидат історичних наук із Санкт-Петербурга, докторант Вільного Університету (Берлін). Читайте на ІП рецензію на одну з його попередніх книг - "Красные партизаны Украины, 1941-1944".

Як відомо, раніше повідомлялося про включення до переліку заборонених на території РФ видань книг про Голодомор в Україні 1932-33 років.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.