Спецпроект

В НХМУ завершується виставка, яка пережила бої на Грушевського

В Національному художньому музеї України завершується виставка "Українська лінія модерну (на лінії вогню)".

Останній день роботи виставки, куратором якої є Ольга Жбанкова - 27 квітня 2014 року.

Як відомо, 20 січня 2014 року музей зачинив свої двері у зв'язку з сутичками на вулиці Грушевського. Будівля НХМУ розташована за 100 метрів від місця сутичок, прилегла до музею територія була тилом для формувань "ВВ" і "Беркуту".

"Місія – нести прекрасне, добре, вічне, спілкуватися з глядачами, розповідати про українське мистецтво – відійшла на другий план, - зазначили в НХМУ. - Головним завданням співробітників стало збереження музейної колекції і творів, які перебувають в експозиції.

У музеї залишились співробітники-чергові, працівники ДСУНС, численні вогнегасники, пожежні рукави, порожні стіни на першому поверсі – і виставка модерну, до якої готувалися більше двох років.

Експонати для неї обирали з музейних та приватних колекцій по всій Україні і завозили до НХМУ вже через кордон внутрішніх військ. Куратор і мистецтвознавець Ольга Жбанкова навіть устигла провести екскурсію 19 січня.

"Ми продовжуємо "Українську лінію модерну": на знак пошани до людей, які взяли на себе сміливість змінювати і творити новий світ, - зазначають організатори виставки, - На знак вдячності нашим колегам-музейникам і колекціонерам, які не поставили під сумнів перебування довірених творів на Грушевського, 6. На знак гордості тим, що Україна й українці – є. На знак пам’яті".

Виставка "Українська лінія модерну" стала своєрідною паралеллю до подій, що відбувалися безпосередньо під стінами музею. Вони надали змогу ще гостріше відчути красу і гармонію, яких завжди прагнула людина і які стали основою і суттю естетики модерну.

На виставці представлено твори О. Мурашка, А. Маневича, Ф. Кричевського, І. Мясоєдова, В. Максимовича, М. Жука, П. Холодного, О. Новаківського, В. Котарбінського, М. Врубеля.

Роботи взято з колекції Національного художнього музею України, художніх музеїв Харкова, Сум, Лебедина, Дніпропетровська, Полтави, музеїв Києва – Національного музею російського мистецтва, Національного музею народного декоративного мистецтва, Національного музею мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків, Музею історії Києва, а також приватних збірок Львова та Києва. Експозицію доповнено предметами дизайну й ужитковими речами.

Як відомо, від 22 січня до 15 березня 2014 року музей було зачинено у зв’язку із протистоянням на вулиці Грушевського та облогою території музею внутрішніми військами і спецпризначенцями.

У лютому працівники НХМУ висловили бажання отримати у свою експозицію катапульту, які використовували протестувальники під час сутичок.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.