Спецпроект

В НХМУ завершується виставка, яка пережила бої на Грушевського

В Національному художньому музеї України завершується виставка "Українська лінія модерну (на лінії вогню)".

Останній день роботи виставки, куратором якої є Ольга Жбанкова - 27 квітня 2014 року.

Як відомо, 20 січня 2014 року музей зачинив свої двері у зв'язку з сутичками на вулиці Грушевського. Будівля НХМУ розташована за 100 метрів від місця сутичок, прилегла до музею територія була тилом для формувань "ВВ" і "Беркуту".

"Місія – нести прекрасне, добре, вічне, спілкуватися з глядачами, розповідати про українське мистецтво – відійшла на другий план, - зазначили в НХМУ. - Головним завданням співробітників стало збереження музейної колекції і творів, які перебувають в експозиції.

У музеї залишились співробітники-чергові, працівники ДСУНС, численні вогнегасники, пожежні рукави, порожні стіни на першому поверсі – і виставка модерну, до якої готувалися більше двох років.

Експонати для неї обирали з музейних та приватних колекцій по всій Україні і завозили до НХМУ вже через кордон внутрішніх військ. Куратор і мистецтвознавець Ольга Жбанкова навіть устигла провести екскурсію 19 січня.

"Ми продовжуємо "Українську лінію модерну": на знак пошани до людей, які взяли на себе сміливість змінювати і творити новий світ, - зазначають організатори виставки, - На знак вдячності нашим колегам-музейникам і колекціонерам, які не поставили під сумнів перебування довірених творів на Грушевського, 6. На знак гордості тим, що Україна й українці – є. На знак пам’яті".

Виставка "Українська лінія модерну" стала своєрідною паралеллю до подій, що відбувалися безпосередньо під стінами музею. Вони надали змогу ще гостріше відчути красу і гармонію, яких завжди прагнула людина і які стали основою і суттю естетики модерну.

На виставці представлено твори О. Мурашка, А. Маневича, Ф. Кричевського, І. Мясоєдова, В. Максимовича, М. Жука, П. Холодного, О. Новаківського, В. Котарбінського, М. Врубеля.

Роботи взято з колекції Національного художнього музею України, художніх музеїв Харкова, Сум, Лебедина, Дніпропетровська, Полтави, музеїв Києва – Національного музею російського мистецтва, Національного музею народного декоративного мистецтва, Національного музею мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків, Музею історії Києва, а також приватних збірок Львова та Києва. Експозицію доповнено предметами дизайну й ужитковими речами.

Як відомо, від 22 січня до 15 березня 2014 року музей було зачинено у зв’язку із протистоянням на вулиці Грушевського та облогою території музею внутрішніми військами і спецпризначенцями.

У лютому працівники НХМУ висловили бажання отримати у свою експозицію катапульту, які використовували протестувальники під час сутичок.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.