Покажуть "Землю" Довженка з українськими титрами. ВІДЕО

В Україні розпочинається показ легендарного німого фільму Олександра Довженка "Земля" (1930) - реставрованого і з живим музичним супроводом гурту "ДахаБраха". Українські титри відновили за єдиним уцілілим - "Води в радіяторі нема".

Про це повідомляє Національний центр Олександра Довженка.

Перший показ фільму відбудеться 14 і 15 травня о 19:00 в київському кінотеатрі "Кінопанорама".

Ці виступи розпочнуть серію показів "Землі" з ДахоюБрахою у великих містах України.

"Нам вдалося знайти первісний сценарій "Землі" 1930 року, за яким ми відновили оригінальні українські написи, - повідомляють на FB Довженко-центру. - Графіка титрів була відновлена за єдиним уцілілим оригінальним титром українською "ВОДИ В РАДІЯТОРІ НЕМА".

"Земля" - останній фільм епічної трилогії Довженка — "Звенигора"-"Арсенал"-"Земля" — знімався влітку-восени 1929 року. Його присвячено темі колективізації, щойно проголошеної партією.

Довженко підходить до теми з філософським розмахом: земля у нього перетворюється на метафору національного космосу, центр і смисл існування українського селянина.

Патріархальне українське село, спокій якого порушує поява трактору, існує поза історичним часом і нагадує земний рай. В цьому гармонійному космосі землероби ведуть щасливе позачасове пасторальне життя.

Розірвання органічного й водночас містичного зв'язку з землею, яке тягне за собою колективізація, порушує одвічний порядок світобудови.

Після необхідних купюр та 32-х офіційних та приватних показів 8 квітня 1930 року "Земля" виходить на київські екрани, а вже за дев'ять днів фільм знімають з показів через звинувачення в "біологізмі" й "натуралізмі".

Фільм, однак, мав грандіозний успіх у Європі, миттєво поставивши Довженка в ряд найвидатніших режисерів свого часу. "Земля" стала вершинним твором українського кінематографу.

Стрічку було реабілітовано лише по смерті режисера. В 1958 році на міжнародному референдумі в Брюсселі найповажніші кінокритики назвали його в числі 12 найкращих фільмів світової історії кіно. 1971 року фільм було відреставровано на кіностудії "Мосфільм" під керівництвом удови Довженка Юлії Солнцевої.

2012 року Національний центр Олександра Довженка розпочав реставрацію фільму на основі оригінальної версії 1930 року. Музичний супровід до фільму "Земля" упродовж зими-весни 2012 року на замовлення Довженко-Центру створив гурт "ДахаБраха".

Як відомо, у квітні 2014 року "Книжковий Арсенал" відкрився детективною стрічкою "Сумка дипкур'єра" - теж відреставрованою Центром Довженка.

У 2013 році фестиваль DocuDays відкрився фільмом Дзиґи Вєтрова "Одинадцятий".

У 2012 році міжнародний кінофестиваль "Молодість" відкрився відреставрованим німим фільмом виробництва ВУФКУ 1929 року "Шкурник".

Дивіться також інші матеріали за темами "Кіно" та "УСРР"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.