Спікер Держдуми звинуватив Фінляндію в анексії Фінляндії

Спікер Держдуми Росії Сєрґєй Наришкін, виступаючи в Держдумі, звинуватив Фінляндію в анексії Фінляндії.

Про це повідомляють "Конфлікти і закони" із посиланням на телеканал "Роисся".

Як відомо, більшовицько-есерівська Жовтнева революція 1917 року, яка скинула Тимчасовий уряд республіканської Росії, дозволила Фінському сенату 4 грудня 1917-го підписати Декларацію незалежності Фінляндії, яка була схвалена парламентом 6 грудня.

Однак сама Жовтнева революція незаконно повалила Тимчасовий уряд, який незаконно скинув царя Миколу II-го, вважає голова Держдуми

"По суті, саме тоді, 96 років тому, була здійснена анексія Фінляндії Фінляндією, правда, мирна, але це була дійсно анексія", - сказав Наришкін.

Спікер забуває про анексію Росією Фінляндії, мабуть, вважаючи, що фінська територія завжди була "споконвічно російською землею", зазначає видання.

Нагадаємо, Сєрґєй Наришкін, який раніше був головою президентської Комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії, з 2012 року також очолює Російське історичне товариство.

Опікунську раду історичного товариства очолив президент РФ Путін. Саме ця організація розробляє однакову для всіх шкіл "канонічну" концепцію викладання історії Росії в середній школі. Саме Путін і має підписати остаточний варіант концепції та єдиного підручника історії.

Дивіться також усі матеріали за темою "Фінляндія"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.