Діяльність РФ у Криму - спадщина тоталітаризму

Низка колишніх членів КГБ сьогодні "займають прибуткові позиції, через те зрозуміло, що вони прагнуть повернутись до часів своєї гарної молодості, цього однак Захід не побачив".

Про це заявляє фінська письменниця Софі Оксанен – учасниця празької міжнародної конференції "Спадщина тоталітарізму сьогодні", повідомляє Радіо Свобода.
 
Виступ письменниці був присвячений спадщині тоталітарного режиму в країнах колишнього радянського блоку, зокрема, письменниця торкнулась ситуації в Україні. Захід "проспав", ситуацію в Криму можна було передбачити набагато раніше, "західні  країни не хотіли бачити, що там діється", наголосила Оксанен.
 
На конференції її учасники обговорюють проблеми збереження національної пам’яті, необхідності вивчення злочинів тоталітарних режимів.

Зокрема Мілуше Горска – заступник голови Сенату (вищої палати чеського парламенту) наголосила на необхідності "утримувати в пам’яті часи, коли свобода ще не була очевидною річчю, і через 25 років від падіння "залізної завіси" треба звернути увагу на ті країни, де спадщина тоталітаризму все ще "становить реальну загрозу".
 
Серед учасників празької конференції – колишній президент Литви Вітаутас Ландсберґіс, директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, лідер кримських татар Мустафа Джемілєв, російський дисидент Олександр Подрабінек, польський дослідник з  Інституту національної пам’яті Кшиштоф  Персак, голова чеської Конфедерації політичних в’язнів Надєжда Кавалірова, а також низка політиків, учених, дисидентів з Німеччини, Швеції, США, Румунії Угорщини, Словаччини, Австрії, Естонії.

"Суть українського уроку в тому, що тоталітаризм не зникає безслідно, він може підняти голову і взяти реванш, — цитує В’ятровича прес-служба ЦДВР. — Двадцять три роки незалежності продемонстрували — неподолане тоталітарне минуле деформує сьогодення, наближаючи його до своїх спотворених стандартів".
 
У програмі конференції — демонстрація стрічки польського режисера Анджея Вайди "Катинь" і литовський фільм "Радянська історія".
 
Лідеру кримських татар Мустафі Джемілєву вручили нагороду Платформи європейської пам’яті та сумління за особистий внесок та невтомні зусилля у захисті прав людини та фундаментальних демократичних цінностей та свобод у добу тоталітарного Радянського союзу й у часи незалежної України. 

Дводенну міжнародну конференцію в Празі "Спадщина тоталітаризму сьогодні" організувала Платформа європейської пам’яті та сумління під патронатом заступника голови Сенату парламенту Чехії Мілуше Горської у співпраці з Міжнародним Вишеградським фондом, чеським Інститутом з вивчення тоталітарних режимів під егідою Міністерства культури Чехії.

Платформу європейської пам’яті та сумління було створено у жовтні 2011 року. Наразі ПЄПС об’єднує 37 урядових, академічних та музейних установ із 13 країн Євросоюзу, Молдови, України, а також Канади. Метою організації стало об’єднання зусиль задля поширення інформації про діяльність тоталітарних режимів і вшанування пам’яті жертв.

Від України учасниками ПЄПС є Центр досліджень визвольного руху та Меджліс кримськотатарського народу.

У червні 2012 року на конференції в Європейському парламенті у Брюсселі Платформа заснувала правову експертну групу для роботи над створенням наднаціональної інституції правосуддя для засудження важких злочинів, скоєних комуністичним тоталітарним режимом.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.