Кафедра історії Могилянки шукає студентів

Кафедра історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" запрошує випускників шкіл, які захоплюються дослідженням минулого і хочуть реалізуватися як фахові історики, вступати на бакалаврську програму.

Про це ІП повідомили працівники кафедри.

Майбутнім студентам пропонують індивідуальний підхід викладання; вивчення праць найбільш авторитетних істориків сучасності; фахову обізнаність із українською та західною історіографією; отримання навичок критичного аналізу джерел – як рукописних, так і візуальних.

"Кожен зможе вибрати ближчий до душі напрям дослідження – історію повсякдення, історію церкви, історію дипломатії, інтелектуальну історію чи історію ідей, радянські студії чи студії пам’яті, вивчення тоталітаризму чи теорію історії, політичну історію чи історію євроінтеграції тощо", - наголошують викладачі.

Випускники кафедри зможуть продовжити навчання на магістерських і докторських програмах у провідних університетах світу, а після їхнього завершення працевлаштування на кафедрі.

"Ті ж, хто вирішують обрати неакадемічну кар’єру, прокладають собі успішний шлях експертами у провідних громадських організаціях, в журналістиці, в дипломатії та політиці", - обіцяють в НаУКМА.

Умови вступу можна переглянути на сайті університету.

Тих, хто уже має базову вищу освіту з історії, запрошуєють уступати на маґістерську програму Могилянки.  

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.