У Держдумі хочуть замінити прапор РФ на прапор Російської імперії

Депутат Держдуми Росії, член вищої ради ЛДПР Міхаіл Дєґтярьов підготував законопроект про внесення змін у федеральний конституційний закон "Про державний прапор РФ".

Про це повідомляють "Известия".

Поправка передбачає зміну існуючого офіційного прапора Росії з біло-синьо-червоного триколора на імперський чорно-жовто-білий штандарт.

На думку дупетата, "возз'єднання з Кримом, створення Митного союзу і зростання патріотичних настроїв повинні відбуватися під прапором переможної епохи в російській історії".

У пояснювальній записці до законопроекту жиріновєц відзначив, що в період повсюдного використання чорно-жовто-білого імперського прапора територія Росії значно збільшилася. Саме тоді, мовляв, до складу Росії вперше увійшли півострів Крим і територія Східної Пруссії, Аляска, Кавказ, Польща, Прибалтика, Середня Азія і Фінляндія.

"Сучасний триколор, який повернув у метушні Борис Єльцин, з народом не обговорювався, жодних досліджень не проводилося, всі рішення в країні початку 1990-х приймалися під диктовку американських радників", - обурився Дєґтярьов.

Біло-синьо-червоний прапор, як вважається, був запроваджений в кінці XVII століття царем Петром I на основі прапора Голландії.

Чорно-жовто-білий прапор Росії, він же прапор династії Романових, мав де-факто статус державного прапора з 1858 до 1896 рік, після підписання указу Олександра II про затвердження "кольору національної російської кокарди".

Тим часом перший заступник голови комітету Держдуми з конституційного законодавства і державного будівництва Вячєслав Лисаков зазначив, що у нього немає ніяких претензій до сьогоднішнього прапору Росії.

Як відомо, у липні 2014 року Дєґтярьов пропонував повернути в російській мові для України офіційний термін "Малоросія".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.