На Харківщині хочуть вшанувати загиблого в АТО офіцера

У смт. Близнюки Харківської області можуть назвати вулицю та встановити меморіал на честь капітана Збройних сил України Миколи Топчія, який загинув 2 травня під час АТО в Слов’янську.

Таке рішення прийняла сесія селишної ради, розглянувши звернення Українського інституту національної пам'яті, повідомляє сайт УІНП.

Близнюківська селищна рада вирішила винести на розгляд громадських слухань, що відбудуться у травня 2015 року, питання щодо встановлення пам’ятника або пам’ятної дошки та перейменування однієї із вулиць на честь односельця Миколи Топчія.

Окрім того, рада порекомендувала управлінню освіти Близнюківської райдержадміністрації перший урок 1 вересня у школах присвятити вшануванню пам’яті загиблих захисників України.

Микола Топчій (01.07.1973, смт. Близнюки Харківської обл. – 02.05.2014, поблизу м. Слов’янськ Донецької обл.) – капітан ЗСУ, бортовий авіаційний технік 8-го армійського корпусу. Загинув у збитому з ПЗРК гелікоптері. Одружений, мав доньку 2004 р.н. Похований у рідному селищі.

Як відомо, в липні 2014 року мешканці Сєвєродонецька (Луганська область) запропонували перейменувати Радянську площу в центрі міста на честь полковника Національної гвардії Олександра Радієвського, який загинув під час звільнення сусіднього міста Лисичанськ.

Український інститут національної пам'яті звернувся до органів місцевого самоврядування з пропозицією вшанувати пам’ять військовослужбовців, які загинули під час антитерористичної операції у Луганській та Донецькій областях.

Інше за темою "Топоніміка"

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.