Школярі РФ вивчатимуть тільки московську історію Криму

Міністерство освіти й науки РФ визначило, що російські школярі будуть вивчати тільки ті відомості з історії Криму та Севастополя, що пов'язані з московською політикою в регіоні.

Про це повідомляє РІА Новості з посиланням на представників міністерства.

За словами чиновників, концепція нового навчально-методичного комплексу містить відомості про підкорення Криму Російською імперією - Кримські військові походи (1687 і 1689 рр.), анексія земель Кримського Ханства (Криму, Північного Причорномор'я і Кубані) Катериною ІІ, докладну інформацію про Кримську війну 1853-1856 років і "події Громадянської та Великої Вітчизняної війни", що розгорталися на півострові.

"Розділ, присвячений новітній історії Російської Федерації, доповнений інформацією про входження Криму і Севастополя до складу Російської Федерації в 2014 році", - повідомили в уряді.

Всі зміни в концепцію були затверджені міносвіти спільно з Російським історичним товариством, мінкультом і Загальноросійським народним фронтом [громадська організація під крилом правлячої партії "Єдина Росія"].

В уряді також повідомили, що міністерство освіти направило рекомендаційний лист у всі видавництва, щоб вони в найкоротші терміни скорегували свої підручники історії.

Нагадаємо, Російське історичне товариство було створене у 2012 році - його очолив Сєрґєй Наришкін, який до того був головою президентської Комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії.

Опікунську раду історичного товариства очолив президент РФ Владімір Путін. Саме ця організація розробляє однакову для всіх шкіл "канонічну" концепцію викладання історії Росії в середній школі. Саме Путін і має підписати остаточний варіант концепції та єдиного підручника історії.

У червні 2014 року Путін доручив міносвіти спільно з Російським історичним товариством "гідно представити роль Криму в долі Росії" для нової шкільної програми з історії РФ.

Дивіться також:

Окупаційна влада замінює українські пам'ятники на імперські

У Криму забороняють меморіальні заходи до 70-річчя депортації татар

В Севастополі напали на археологів, які мала український дозвіл

У Криму вчать дітей, що татари - посібники нацистів

В Росії хочуть перейменувати Крим

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.