На Сумщині вшанували "тарасівців"

У містечку Глинськ, що на Сумщині, за ініціативою Центру національного відродження відкрили меморіальну дошки "Братству Тарасівців". Учасники цієї таємної студентської організації присягнули у Каневі на могилі Тараса Шевченка "всіма засобами поширювати серед українців безсмертні ідеї Великого Кобзаря", серед яких найперша та найголовніша – ідея про вільну Україну.

Саме у Глинську, влітку 1891 року, було закладено основу програми "Братства Тарасівців", в якій вперше поставлено за політичну мету здобуття Самостійної України - повідомляє Націоналістичний портал.

До засновників Тарасівців належали Віталій Боровик, Борис Грінченко, Іван Липа, Микола Міхновський, Володимир Шемет. Крім культурної діяльності (поширення української мови в родині, установах, школах, навчання дітей української грамоти, доповідей, культивування ідей Шевченка), "тарасівці" висунули політичні вимоги - визволення української нації з-під російського панування, повної автономії для всіх народів Російської Імперії та соціальної справедливості.

Серед основних положень – самостійна суверенна Україна: соборна й неподільна, "від Сяну по Кубань, від Карпат до Кавказу, вільна між вільними, рівна між рівними, без пана і хама, в будучому без класової боротьби".

"Україна для українців" Миколи Міхновського

Також вони декларували свободу віросповідання, створення національної армії, боротьба з імперіалізмом тощо. Про це нагадав гостям відзначення головний редактор офіціозу ОУН "Шлях Перемоги" Віктор Рог, який безпосередньо доклав зусиль для вшанування пам’яті патріотів.

Відкриття пам'ятної дошки членам "Братства Тарасівців" у Глинську. Виступає Віктор Рог

"Сьогоднішнє свято сталося завдяки зусиллям багатьох людей. Центр Національного Відродження ініцював встановлення дошки, сільрада підтримала ініціативу. Щира подяка Павлові Подобєду, Володимиру Пархоменку, Геннадію Іванущенку, Василю Бойку, Олегу Медуниці, Ярині Малик, Ростиславу Мартинюку, Валерію Білосі та багатьом іншим достойникам. А особливий доземний уклін депутату Роменської районної ради Сергієві Крикуну, на плечі котрого фактично ліг увесь організаційний тягар в Глинську. Те, що ми робимо, є дуже важливим. Є така хвороба – амнезія. Це страшна хвороба. Людина не пам’ятає, хто вона є, звідки, навіщо. Хто її рідні, хто друзі, а хто вороги. А стократ страшніше, коли цією хворобою нездужає нація. Такі заходи – це ліки від національної амнезії", – підкреслив Віктор Рог.

Учасники урочистого заходу вшанували хвилиною пам’яті і добрим словом земляка – Дмитра Симоненка, який нещодавно героїчно загинув у зоні АТО.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.