АНОНС: Львів’ян запрошують на лекцію про Головного командира УПА Романа Шухевича

Олеся Ісаюк, авторка нової науково-популярної біографії Головного командира Української повстанської армії, прочитає лекцію «Людина з-за документів: рефлексії довкола постаті Романа Шухевича».

В українській історії чимало видатних постатей, чиє життя тривалий час було приховане під радянським грифом "Секретно". Тож, працюючи над біографією, авторка Олеся Ісаюк вивчала архіви України та Польщі, документи структур визвольного руху та матеріали радянської спецслужби — НКВД.

Це дозволило їй додати до  вже відомого портрета командира підпільної армії нових штрихів — політика, військового, бізнесмена, чоловіка, батька. Окрему увагу авторка приділила розвінчанню міфів про про УПА і Шухевича особисто.

Книга-біографія "Роман Шухевич" авторства Олесі Ісаюк видана у лютому 2015 року харківським видавництвом КСД "Клуб сімейного дозвілля" спільно з Центром досліджень визвольного руху.

 

Олеся Ісаюк працює у Львові в Національному музеї – меморіалі "Тюрма на Лонцького" (колишній в’язниці КГБ та гестапо), наукова співробітниця Центру досліджень визвольного руху. Закінчила історичний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. Завершує докторантуру в Університеті Марії Склодовської – Кюрі (Люблін, Польща).

Як відомо, у 1942 р. українці створили Українську повстанську армію, яка мала на меті боротися за незалежність України. 6,5 років повстанською армією керував Роман Шухевич. Українські повстанці, що діяли переважно в західних областях України, спершу воювали проти нацистських окупантів і радянських партизанів.

Після повернення радянської влади УПА під командуванням Шухевича продовжувала опір радянському режимові до середини 1950-х років. В СРСР історію ОУН і УПА фальсифікували, а постать Шухевича намагалися скомпрометувати. З відновленням незалежності історики розпочали дослідження фактів про Українську повстанську армію.  

26 березня, четвер, 15.00

Адреса: Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. І. Франка, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Організатори: Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. І. Франка, Центр досліджень визвольного руху, Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", видавництво "Клуб сімейного дозвілля".

Вхід вільний.

Презентація книги Олесі Ісаюк "Роман Шухевич. Історія нескорених" відбудеться у неділю, 29 березня, у Національному музеї-меморіалі "Тюрма на Лонцького". Точний час та інші деталі буде повідомлено окремо.

Дивіться також матеріали ІП, пов'язані з Романом Шухевичем тут

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.