АНОНС: Львів’ян запрошують на лекцію про Головного командира УПА Романа Шухевича

Олеся Ісаюк, авторка нової науково-популярної біографії Головного командира Української повстанської армії, прочитає лекцію «Людина з-за документів: рефлексії довкола постаті Романа Шухевича».

В українській історії чимало видатних постатей, чиє життя тривалий час було приховане під радянським грифом "Секретно". Тож, працюючи над біографією, авторка Олеся Ісаюк вивчала архіви України та Польщі, документи структур визвольного руху та матеріали радянської спецслужби — НКВД.

Це дозволило їй додати до  вже відомого портрета командира підпільної армії нових штрихів — політика, військового, бізнесмена, чоловіка, батька. Окрему увагу авторка приділила розвінчанню міфів про про УПА і Шухевича особисто.

Книга-біографія "Роман Шухевич" авторства Олесі Ісаюк видана у лютому 2015 року харківським видавництвом КСД "Клуб сімейного дозвілля" спільно з Центром досліджень визвольного руху.

 

Олеся Ісаюк працює у Львові в Національному музеї – меморіалі "Тюрма на Лонцького" (колишній в’язниці КГБ та гестапо), наукова співробітниця Центру досліджень визвольного руху. Закінчила історичний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. Завершує докторантуру в Університеті Марії Склодовської – Кюрі (Люблін, Польща).

Як відомо, у 1942 р. українці створили Українську повстанську армію, яка мала на меті боротися за незалежність України. 6,5 років повстанською армією керував Роман Шухевич. Українські повстанці, що діяли переважно в західних областях України, спершу воювали проти нацистських окупантів і радянських партизанів.

Після повернення радянської влади УПА під командуванням Шухевича продовжувала опір радянському режимові до середини 1950-х років. В СРСР історію ОУН і УПА фальсифікували, а постать Шухевича намагалися скомпрометувати. З відновленням незалежності історики розпочали дослідження фактів про Українську повстанську армію.  

26 березня, четвер, 15.00

Адреса: Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. І. Франка, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Організатори: Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. І. Франка, Центр досліджень визвольного руху, Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", видавництво "Клуб сімейного дозвілля".

Вхід вільний.

Презентація книги Олесі Ісаюк "Роман Шухевич. Історія нескорених" відбудеться у неділю, 29 березня, у Національному музеї-меморіалі "Тюрма на Лонцького". Точний час та інші деталі буде повідомлено окремо.

Дивіться також матеріали ІП, пов'язані з Романом Шухевичем тут

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.