У військовому ліцеї імені Богуна відкрили виставку про УПА

У Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна відкрили виставку про Українську повстанську армію "УПА. Історія нескорених".

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

На виставці представлено близько 500 фотографій. Також експозиція містить документи з радянських та німецьких джерел та внутрішні документи Організації українських націоналістів та УПА.

Виставка розповідає курсантам про історію армії, яка єдина в часи Другої світової війни боролася за українську державність.

"Російська пропаганда завжди стверджувала, що українці ніколи не мали своєї армії та не вміли воювати, - зазначив на відкритті заходу голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. - Насправді українці — один із небагатьох народів у світі, які змогли створити своє військо, навіть не маючи держави".

За словами В'ятровича, УПА вибудовувалася за зразком регулярних армій і стала унікальним явищем у світовій історії.

"Те саме повторилося, коли у 2014 році на нас напала Росія, - наголосив історик. - Народ почав творити свою армію, практично без підтримки держави. Українці — народ, здатний сформувати своє військо".

Майбутні військові, які навчаються у ліцеї, мають змогу роздивитися такі раритети, як фотографії групи вояків УПА з захопленим німецьким літаком та повстанців у криївці на Хмельниччині в 1950 році.

Тема криївок детально досліджена в окремій частині виставки, включно з планами підземних "багатокімнатних квартир" та детальними інструкціями щоденного режиму життя під землею.

Історик Центру досліджень визвольного руху Ігор Бігун провів для курсантів екскурсію виставкою.

Виставка створена Центром досліджень визвольного руху і є складовою частиною проекту "УПА. Історія нескорених", в рамках якого видано ілюстровану науково-популярну історію про повстанську армію, англо- та україномовні каталоги виставки, навчально-демонстраційний посібник для середньої школи та мультимедійний диск.

Відкриття виставки є одним із заходів у рамках відзначення Дня захисника України, який відзначається на державному рівні 14 жовтня, на свято Покрови.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.