У військовому ліцеї імені Богуна відкрили виставку про УПА

У Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна відкрили виставку про Українську повстанську армію "УПА. Історія нескорених".

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

На виставці представлено близько 500 фотографій. Також експозиція містить документи з радянських та німецьких джерел та внутрішні документи Організації українських націоналістів та УПА.

Виставка розповідає курсантам про історію армії, яка єдина в часи Другої світової війни боролася за українську державність.

"Російська пропаганда завжди стверджувала, що українці ніколи не мали своєї армії та не вміли воювати, - зазначив на відкритті заходу голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. - Насправді українці — один із небагатьох народів у світі, які змогли створити своє військо, навіть не маючи держави".

За словами В'ятровича, УПА вибудовувалася за зразком регулярних армій і стала унікальним явищем у світовій історії.

"Те саме повторилося, коли у 2014 році на нас напала Росія, - наголосив історик. - Народ почав творити свою армію, практично без підтримки держави. Українці — народ, здатний сформувати своє військо".

Майбутні військові, які навчаються у ліцеї, мають змогу роздивитися такі раритети, як фотографії групи вояків УПА з захопленим німецьким літаком та повстанців у криївці на Хмельниччині в 1950 році.

Тема криївок детально досліджена в окремій частині виставки, включно з планами підземних "багатокімнатних квартир" та детальними інструкціями щоденного режиму життя під землею.

Історик Центру досліджень визвольного руху Ігор Бігун провів для курсантів екскурсію виставкою.

Виставка створена Центром досліджень визвольного руху і є складовою частиною проекту "УПА. Історія нескорених", в рамках якого видано ілюстровану науково-популярну історію про повстанську армію, англо- та україномовні каталоги виставки, навчально-демонстраційний посібник для середньої школи та мультимедійний диск.

Відкриття виставки є одним із заходів у рамках відзначення Дня захисника України, який відзначається на державному рівні 14 жовтня, на свято Покрови.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.