Київську вулицю Марини Раскової перейменували на Євгена Сверстюка

Вулицю Марини Раскової у Києві перейменують на честь Євгена Сверстюка.

За відповідне рішення проголосувала більшість депутатів Київради, повідомляє кореспондент ІП.

Вулиця розташована неподалік Русанівки, простягається від метро "Лівобережна" до бульвару Возз'єднання.

Український філософ, письменник, дисидент Євген Сверстюк жив на цій вулиці, зараз тут живе його сім’я.

Перейменування відбулось з ініціативи Українського інституту національної пам’яті та Центру досліджень визвольного руху.

Як відомо, відповідно до закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", місцеві громади повинні до 21 листопада 2015 року перейменувати вулиці і міста, які названі іменами діячів цих режимів.

 Євген Сверстюк

Марина Раскова (1912-1943) — російська радянська льотчиця, встановила ряд авіаційних рекордів, в тому числі у складі жіночого екіпажу. Уповноважена особливого віділу Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВД). За безпересадочний політ "Москва-Далекий Схід" нагороджена званням "Герой СРСР". 

З 1937 року служить в органах НКВД, з 1939-го - уповноважений особливого відділу. Мала спеціальне звання "старший лейтенант держбезпеки". Член більшовицької компартії з 1940 року. З початком німецько-радянської війни організовувала жіночі авіаційні полки, в 1942 році - командир жіночого бомбардувального полку. Розбилася під час перельоту до фронту в 1943 році.

Євген Сверстюк (1928-2014) - український письменник, мислитель, філософ, громадський діяч. Доктор філософії. Президент Українського ПЕН-клубу (міжнародна неурядова організація письменників).  Засновник і редактор православної газети "Наша віра".

Політв'язень радянського режиму, переслідуваний за участь у "самвидаві" і протести проти арештів і незаконних судів. У 1973 році засуджений радянською владою на сім років таборів і п'ять років заслання. Автор одного з найважливіших текстів українського самвидаву — "З приводу процесу над Погружальським".

Один із засновників Українського культурологічного клубу - київської неформальньої "тусовки" інтелектуалів, першої незалежної громадської організації в післявоєнній Українській РСР, організатору першого в УРСР неофіційного мітингу. Учасник та активіст Української гельсінської спілки. Лауреат Шевченківської премії (1995).

Довідка ЦДВР:

Євген Сверстюк пішов з життя 1 грудня 2014 року. Це людина, що уособлювала цілу епоху боротьби проти тоталітаризму, найкраще, що в ній було. Світлий і спокійний чоловік, який із крицевою стійкістю протистояв потужній владній машині.

Дисидент, публіцист і літературознавець, філософ і моральний авторитет. Чоловік, який був воїном, навіть коли залишався один в полі. Його слів боялися настільки, що запроторили до таборів, та це не зламало його і не змусило замовчати. До останніх днів життя Євген Сверстюк був активним у громадському та релігійному житті, був учасником Ініціативної групи "Першого грудня".

Дивіться також:

Євген Сверстюк: Волинь. Спогад війни

Євген Сверстюк: Плекання національної пам’яті

Євген Сверстюк: "Треба пам'ятники не Бандері, а бандерівцю"

День народження Української Гельсінської групи. КГБ салютує уламками цегли

КГБ проти дисидентів. Сорок років погрому шістдесятників

Радянських назв вулиць у 20 разів більше. ІНФОГРАФІКА

Всі матеріали за темою "Дисиденти"

І.Б.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.