АНОНС: дискусія про український націоналізм за участі лауреата Пулітцера

20 жовтня в Києві відбудеться зустріч-дискусія з американською дослідницею радянського тоталітаризму, лауреатом Пулітцерівської премії за книгу про ГУЛАГ Енн Епплбом під назвою "Чи потрібен Україні націоналізм? І який?"

Про це Історичній Правді повідомили організатори заходу.

"Тільки люди, які відчувають якусь прихильність до свого суспільства — люди, які шанують свою національну мову, літературу та історію, люди, які співають національних пісень і відтворюють національні легенди — будуть працювати від імені цього суспільства", — написала Енн Епплбом у травні 2014 у статті "Націоналізм – це саме те, що потрібно Україні".

Але чи існують підводні камені та недоліки такого вибору? Чи може націоналізм стати причиною напруги в суспільстві? Чи є спосіб уникнути внутрішнього поділу в країні, в той час як внутрішньо переміщені особи зі Сходу та Криму стикаються з масою труднощів та стигмою?

Сьогодні патріотизм і націоналізм широко використовується в російській пропаганді, сприяючи внутрішній конфронтації. Як впоратися з цим?

Ці та інші питання можна буде обговорити з Енн Епплбом , одним із найіменитіших експертів із пропаганди, комунізму та розвитку громадянського суспільства в Центральній та Східній Європі.

Енн Епплбом 

Розмова проходитеме англійською мовою з синхронним перекладом на українську. Захід модеруватиме Марта Дичок, доцент кафедри історії та політичних наук Західного університету, Канада.

Вівторок, 20 жовтня, 19:00

Місце: Американський дім (м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 6)

З собою просять брати документ, який посвідчує особу.

І. Б.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.