Радянська влада в Україні не була окупаційною - історик

Радянську владу в Україні (1920-1991) важко назвати окупаційною.

Про це в інтерв'ю Урядовому кур'єру заявив доктор історичних наук, професор Станіслав Кульчицький.

За словами співробітника Інституту історії України НАНУ, якщо розглянути три походи російських військ в Україну взимку 1917-1918, взимку 1918-1919 років і восени 1920-го в національній і соціальній площинах, то стає очевидним, що комунізм в Україні не мав шансів на перемогу без військового втручання Росії.

"Справді, що могли протипоставити захисники УНР російським арміям загальною чисельністю 1,2 млн осіб, які опинилися в Україні восени 1920 року? - наголосив Кульчицький. - Отже, окупація? Але українське селянство вітало більшовиків, які обіцяли мир народам, фабрики — робітникам, землю — селянам".

Професор зазначив, що більшовики створили радянську Україну, яка мала вигляд повноцінної держави — із власними кордонами, столицею, органами влади, державною символікою і незалежним статусом. 28 грудня 1920 року підписано союзний договір між РСФРР і УСРР, яким підтверджувалася "незалежність і суверенність кожної з договірних сторін".

"Окупаційні — це політичні режими, нав’язувані ззовні, -  сказав історик. - Але як назвати режим, встановлюваний не зовсім чужою силою, з якою століттями співіснували, що нав’язує свої гени і відтворює себе в іншій оболонці?"

Він навів два протилежні приклади: коли 1939 року Червона армія здійснювала "визвольний похід" в Західну Україну, встановлена тут радянська влада була окупаційною. А перші вільні вибори до Верховної Ради УРСР у 1990 році в трьох областях Галичини утворили дивний феномен — антикомуністичну радянську владу.

"На решті території комуністи виборів не програли, - підкреслив Кульчицький. - Інша річ, що більшість із них [у серпні 1991 року] скористалася в умовах паралічу загальносоюзного центру закладеною в конституціях можливістю виходу з СРСР".

За його словами, державність національних республік у складі СРСР творилася за українським зразком.

"Винайдений Леніним радянський режим являв собою тандем виконавчих комітетів рад (з управлінськими функціями) і партійних комітетів монопольної партії (з диктаторськими функціями), - пояснив науковець. - Національні республіки були спочатку незалежними державами, а з 1923 року — союзними республіками із правом вільного виходу із Союзу. А по партійній лінії вони загрузали в радянській імперії, як комахи в бурштині".

Професор додав, що до останніх років існування СРСР носієм радянської влади було не суспільство, а держава, уособлювана купкою вождів Компартії. І радянські громадяни, навіть колишні, звикли коритися владі.

"Конституційна реформа 1988 року ліквідувала компартійну диктатуру і зробила суспільство суверенним, - зазначив Кульчицький. - Це спричинило спочатку падіння комуністичних режимів у країнах Центрально-Східної Європи, а потім - розпад СРСР".

Історик підкреслив, що сучасна російська влада в особі Владіміра Путіна відкинула досвід радянського державотворення і повернулася до дореволюційних поглядів на Україну та українців, вважаючи, що жодних українців та України не існує, а на території України мешкає той же народ, що і на території Росії.

"Наша надія в тому, що вже з’явилося перше пострадянське покоління, - сказав науковець. - Помаранчевий майдан і Євромайдан довели, що визрівають громадянське суспільство і політична нація. Лінія фронту в сучасній війні України з Росією лежить не в національній площині, а у ставленні людей до демократії й диктатури".

Також: Професор Кульчицький: "Голодомор - це спроба знищити титульну націю СРСР"

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.