У Києві презентують збірку поезій Євгена Сверстюка

До роковин смерті українського дисидента, філософа, літературознавця і поета Євгена Сверстюка видавництво "Кліо" та Національний музей літератури презентують збірку поезій "Писані синім крилом".

Про це Історичній Правді повідомили організатору заходу. 

Збірку презентуватимуть: о. Валерій Копійка – настоятель храму Різдва Богородиці УАПЦ, поет; Вадим Скуратівський, доктор мистецтвознавства, літературознавець, академік НАМ України; Раїса Лиша, поет, лауреат премії ім. Василя Стуса та Міжнародної премії ім. Григорія Сковороди; автор післямови; Наталя Кучер, науковий співробітник Національного музею літератури України.

У програмі:

– літературно-музична композиція з поетичних творів Євгена Сверстюка за участю молодих акторів Львівського національного університету ім. Івана Франка, факультет культури і мистецтва  (Режисер-постановник – заслужений діяч мистецтв України Юрій Чеков. Співорганізатор – ГО "Етра – громадське об’єднання Наталки Криничанки" м. Львів).

– співані поезії Євгена Сверстюка у виконанні Олени Голуб (лауреата премії ім. В. Стуса)

– піснеспіви Григорія Сковороди у виконанні Тараса Компаніченка (лауреат премії ім. В. Стуса, заслужений артист України)

 


19 листопада, четвер,17.00

Місце: Національний музей літератури України (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 11)

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.