У Києві - лекція про "трипільців" та інших "давніх укрів"

У Києві відбудеться відкрита лекція "Міфи і таємниці давньої історії України: 4000-3500 р. до н.е."

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Теми лекції:

- новітні здобутки вітчизняної археології у вивченні давніх спільнот на території України;

- нові відкриття і тлумачення. Аналіз і критика поширених у публічному проторі міфів про ці часи;

- що з відомих науці фактів дозволяє розвінчати міфи про "Трипілля-Аратту" і "давніх укрів";

- чи шкодить подібна міфотворчість сучасній Україні?

Час і місце: субота, 28 листопада о 16:00. Київ, вул. Володимирська, 2, Національний музей історії України.

Лектор: кандидат історичних наук Михайло ВІДЕЙКО, старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ.

Лекція-дискусія відбудеться в рамках "Відкритої Школи Історії". Це спільний громадський проект від ГО "Патріотичні ініціативи" та інтернет-порталу "LІКБЕЗ. Історичний Фронт".

Партнери проекту:

- Інститут історії України НАН України,
- Український інститут національної пам'яті,
- історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка,
- Національний Музей Історії України - НМІУ.

Для "затравки" читайте на "Lікбезі" про плем'я древніх укрів.

Нагадаємо, створений у 2014 році волонтерський проект "LIKБЕЗ. Історичний фронт" інформує широку аудиторію про історичні стереотипи та міфи, що нав’язує російська пропаганда.

До "Lікбезу..." залучені фахові історики, представники провідних наукових та освітніх установ України. Проект є некомерційним і позаполітичним, заходи - безкоштовними.

За словами ініціатора проекту, кандидата історичних наук Кирила Галушка, відкриті школи спрямовані на поширення сучасної наукової історичної інформації для тих, хто впливає на громадську думку - журналістів, молодих науковців, представників соціального активу.

"Це сприятиме подоланню пропагандистських кліше, міфів, фейків, поширених російською пропагандою, або неадекватних уявлень про минуле, які поширені серед українського загалу", - зазначають організатори.

Відкриті школи складаються з лекційної частини (регулярних публічних лекцій у Національному музеї історії України) та сесій — шкіл, які включатимуть три дні лекцій, дискусій, ворк-шопів.

ТАКОЖ:

Наук-поп як зброя проти псевдонауки

Ребрендінг забутих предків. Зомбі замість тіней

Фальсифікаціям - ні! Про трипільську культуру та арійство

Професійні археологи висміяли "праукраїнців-трипільців"

Коли міф стає правдою. Че Гевара не писав про УПА

Інші матеріали за темою "МІФИ"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.