Мінкульт пропонує дозволити музеям торгувати експонатами

У пропонованій Міністерством культури концепції змін до закону України "Про музей і музейну справу" є пункт про надання музеям України права продавати експонати з їхніх зібрань.

Про це повідомляє ZIK із посиланням на в.о. директора Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького Ларису Возницьку-Разінкову.

За її словами, проект концепції обговорювався під час онлайн-наради музейників із представниками Мінкульту. Участь у нараді взяли представники музеїв зі Львова, Одеси, Дніпропетровська й Чернігова.

Усі музейники були незгодні з восьмим пунктом концепції, де йдеться про те, що музеї "матимуть право продавати експонати", наголосила Возницька-Разінкова.

"Цей пункт Мінкультури уже декілька разів пробувало нав’язати, але музеям вдавалося відхиляти його, - пояснила в.о. директора. - Наслідки дозволу продавати експонати будуть катастрофічними. Це призведе, перш за все, до корупційних схем у комісії, яка вирішуватиме, що продавати чи не продавати".

Вона додала, що через такий дозвіл установи можуть утратити багато пам’яток, серед них і такі, які були подаровані або заповідані для передачі саме до музеїв.

За її словами, концепція ще не остаточна, Мінкульт продовжує доопрацьовувати документ.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.