Спецпроект

"А по писку?!": Сейм обговорював резолюцію про Волинь (ВІДЕО)

Волинський злочин був геноцидом, це не підлягає дискусії — заявив у середу з трибуни Сейму Міхал Дворчик (правляча партія "Право і справедливість", ПіС), представляючи проект резолюції польського парламенту щодо Волинської трагедії.

Про це повідомляє Мультимедійний портал українців Польщі PROstir.pl

У Сеймі про резолюцію дискутували у середу, 20 липня пізнім вечором.

Проект, обговорений у вівторок на комісіях, передбачає, що польський Сейм своєю резолюцією визначить 11 липня Національним днем пам’яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої, тобто Польщі міжвоєнного періоду. Парламент має віддати шану "громадянам Другої Речі Посполитої, по-звірячому вбитим українськими націоналістами".

— Ми знаємо, що ця резолюція стосується вельми драматичних подій Другої світової війни, тобто періоду, коли Польща і польський народ опинилися в ситуації особливо важкого випробуванні між двома найбільшими тоталітаризмам двадцятого століття: німецьким та совєтським, — підкреслив Міхал Дворчик, який звітувався з праці парламентських комітетів щодо проекту.

Депутат ПіС підкреслив, що в Польщі "немає жодного серйозного історика, який ставив би під сумнів Волинський злочин як геноцид".

 Міхал Дворчик на трибуні Сейму

Читайте також: Польський депутат назвав катами українських церковних ієрархів, президентів, поета і німецьких єпископів

Міхал Дворчик також підкреслив, що "геноцид поляків на Волині і Східній Малопольщі протягом багатьох років замовчувався, а після 1989 року став жертвою політичної коректності у поганому розумінні".

Депутат також запевнив, що законопроект "не зашкодить українцям, які нині борються з російською агресією на сході".

— Підтримка сусідів в боротьбі за незалежність не виключає діалогу, який базується на істині, — сказав він.

Після представлення проекту розпочалася парламентська дискусія. Так, депутат Марцін Свєнціцький з Громадянської платформи наголошував, що резолюція є одностороння, водночас "у нас є довга традиція вшанування жертв спільно з українськими політиками". М. Свєнціцький також вказав, що до Сейму надійшли пропозиції від українських політиків з проханням про спільне вшанування жертв.

— Не посварімо обидва народи в боротьбі за голоси, — закликав Марцін Свєнціцький, і попросив проголосувати за свій проект про польсько-українське примирення.

Проте загалом опозиція критикувала "Право і справедливість" за "м’якість": зокрема за те, що вшановує Волинські події не законом, а резолюцією, тобто документом нижчого рангу, також за те, що називає геноцидом події лише 1943—45 років. Депутати теж дискутували про те, яким чином резолюція вплине на сьогоднішню Україну, що бореться і "захищає теж Польщу".

З цікавого: під час парламентської дискусії незалежний депутат Януш Саноцький говорив — "Нам говорять, що ми повинні піти на поступки, бо Україна воює з Росією. Україна не воює з Росією! Не во-ю-є! Можете це перевірити" (депутат на фото).

 Януш Саноцький: "Україна не воює з Росією! Не во-ю-є! Можете це перевірити"

Цікаве—2: головний автор "волинської резолюції" Міхал Дворчик наприкінці дискусії погрожував опозиційному депутатові з руху "Кукіз’15" Войцехові Бакуну: "Якщо Ви мені ще раз будете казати, що я погано ставлюся до Кресів чи з погордою ставлюся до жертв — то дам вам по пиці", — заявив він. 

Наприкінці дискусії Ян Дзєдзічак з Міністерства закордонних справ Польщі наголосив:

— Так для України жовто-блакитної, ні — для України червоно-чорної, — вказав він. "Це був братовбивчий геноцид", — додав від себе.

У проекті резолюції Сейму читаємо, що жертви злочинів, скоєних українськими націоналістами, "не були належним чином вшановані". У проекті резолюції стверджується, що "польський парламент висловлює свою солідарність з Україною, яка бореться з зовнішньою агресією, щоб зберегти територіальну цілісність".

У вівторок проекти резолюцій пройшли читання в парламентських комісіях. Резолюцію в справі Волинської трагедії мають прийняти депутати Сейму найближчої п’ятниці.

Повністю текст резолюції після поправок доступний польською мовою тут.

Повністю відео дискусії — нижче:

Нагадуємо, польський Сенат 7 липня закликав Сейм назвати Волинську трагедію "геноцидом" і встановити день пам’яті про неї 11 липня.

Цей день у польській історіографії вважається кульмінацією різанини: згідно з нею, тоді в кількох повітах Західної Волині УПА атакувала понад сотню польських сіл. Раніше під час дискусії в Сеймі на початку липня депутати правлячої партії закликали втановити день пам’яті не на 11 липня, а на 17 вересня, тобто день агресії СССР на Польщу.

ІНШЕ ЗА ТЕМОЮ "Волинська трагедія":

Гордіїв вузол. Українська проблема в ІІ Республіці Польській

Геноцидні ігри. Текст Володимира В'ятровича

Історик Богдан Гудь: "Суперечки про геноцид на Волині вигідні Росії"

Історик Норман Дейвіс: "Іде вибірковість: поляки - жертви геноциду, а інші - ні"

Депутат Сейму Мирон Сич: "Зараз не 1943-ій, ми заслужили примирення"

Історія у політиці. Навіщо польським депутатам "геноцид" на Волині

"Терору не цуралися й поляки" - екс-президент Польщі

УПА і АК: не треба їх ані звеличувати, ані паплюжити

Волинська трагедія: пошук між польською та українською правдами

Примирення по-польськи: УПА - злочинці, АК - герої

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.