ЗАСУДЖЕНИХ У 1923 РОЦІ ОТАМАНІВ ХОЛОДНОГО ЯРУ РЕАБІЛІТОВАНО. ДОКУМЕНТИ

18 жовтня Апеляційний суд Київської області нарешті реабілітував отаманів Холодного Яру і Чорного Лісу, які боролися проти більшовиків і були засуджені до страти у 1923 році.

Про це повідомляє Українська правда з посиланням на генерального прокурора України Юрія Луценка.

"У вівторок, 18 жовтня 2016 року, за заявою прокурора Київської області, рішенням апеляційного суду Київської області реабілітовано отаманів Холодного Яру і Чорного Лісу - Іларіона Завгороднього (Загороднього), Мефодія Голик-Залізняка, Юрія Дроботковського (він же Чорнота), командира 2-го Синього полку 1-ї Синьої дивізії Кость Здобудь-Воля, Івана Ляшенка та інших, які брали участь у визвольній боротьбі початку ХХ століття за утвердження української державності, історичної єдності земель, консолідації суспільства, зміцнення міжнародного авторитету", - написав Луценко у "Фейсбуці".

За його словами, суд встановив, що докази, які б підтверджували вину у вчиненні інкримінованого їм злочину, в матеріалах кримінальної справи відсутні, що суперечить ст. 2 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".

Крім того, встановлено, що повстанців засуджено за законом, який не діяв на час вчинення ними дій, які Кримінальний кодекс УРСР визначав злочином.

"З урахуванням наведених висновків прокуратура Київської області відстояла свою принципову позицію щодо визнання необґрунтованим засудження отаманів Холодного Яру і Чорного Лісу до вищої міри покарання – розстрілу з конфіскацією майна та домоглася їх реабілітації", - написав Луценко.

На додачу, президент історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль опублікував копію рішення Апеляційного суду про реабілітацію повстанських командирів.

 
 
 
 

Нагадаємо, що у 1922 році радянське ГПУ провело операцію "Заповіт", суть якої полягала в об'єднанні антибільшовицьких повстанських загонів під керівництвом своїх агентів з метою арешту справжніх ватажків антирадянської боротьби. Для цього чекісти інспірували 29 вересня 1922 р. у Звенигородці на Черкащині з'їзд командирів загонів і керівників підпілля, підготувавши для них пастку. 

Усіх, хто прибув на з'їзд, було заарештовано і посаджено в Лук’янівську в’язницю в Києві. 2 лютого 1923 року Надзвичайна сесія Київського губернського трибуналу засудила отаманів до смертної кари. 9 лютого засуджені підняли повстання у в'язниці й заволоділи зброєю. Після чотирьох годин бою з охороною в безвихідному становищі повстанці по черзі пострілялися.

 Усі матеріали за темою "ХОЛОДНИЙ ЯР"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.