Спецпроект

МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ ЗНОВУ СПЛЮНДРУВАЛИ. ФОТО. ДОПОВНЕНО

Щойно ввечері 14 березня стало відомо про новий акт вандалізму на Меморіалі у Гуті Пеняцькій.

Фото сплюндрованого меморіалу публікує спільнота Західний Інформаційний Фронт.
 Хрест у Гуті Пеняцькій гнову сплюндрований. Фото спільноти  Західний Інформаційний Фронт
 
Меморіал був висаджений у повітря невідомими 8 січня цього року. Але протягом місяця після інциденту відновлений коштом місцевої громади.
 
Міністр закордонних справ Павло Клімкін назвав виконавців акту "варварами". "Гута Пеняцька є і буде символом поєднання українців і поляків. Зусилля барварів марні. Але покарати їх  наш обов'язок",  написав урядовець у "Твіттері".

Володимир Адамець з Бродівської райдержадміністрації, на території якої стоїть пам’ятник, у розмові з Польським агентством друку повідомив, що образливі написи були негайно ж стерті:

"Це я виявив руйнування. У неділю, коли я був на кладовищі в Підкамені, де так само розмальовано польський пам’ятник, щось мені підказало поїхати до Гути. Я побачив ці написи і повідомив правоохоронців та Службу безпеки України. Пошкодження були негайно видалені", — цитує Адамця Prostir.pl.

10 березня був сплюндрований пам’ятник львівським професорам, розстріляним нацистами у 1941 році. 12 березня образливі написи і червона фарба з’явилася у Підкамені на Львівщині, на меморіалі полякам, які загинули у польсько-українському конфлікті.   

Читайте також:

Війна пам'ятників триває. Тепер у Підкамені

Вандалізм у Підкамені та Львові. Реакція органів влади та дипломатів

Пам’ятник у Гуті Пеняцькій відбудований

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польські активісти: Відозва з Верхрати

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.