Три десятки організацій столиці закликають Київраду завершити декомунізацію вулиць міста

Київська міська рада має завершити перейменування вулиць столиці, які підпадають під дію закону про декомунізацію, а також увічнити в міській топоніміці визначних діячів українського визвольного руху Миколу Міхновського та Людмилу Фою, - з таким відкритим листом до депутатів звернулись три десятки громадських організацій.

Звернення громадськості спровокували події на засіданні Київської міської ради 12 жовтня 2017 року. Тоді деякі депутати, у тому числі й значна частина депутатів фракції "Солідарність", вирішили заблокувати здійснення топонімічних змін та виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" у столиці.

Зокрема, пишуть активісти, ідеться перейменування вулиць Петровського, Семашка, Генерала Наумова, проспекту Героїв Сталінграда та інших об’єктів, які є символікою доби панування КПРС.

Громадськість також висловила своє обурення тим, що міська рада столиці не спромоглася увічнити в міській топоніміці таких визначних діячів українського визвольного руху як Микола Міхновський та Людмила Фоя, незважаючи на те, що ці пропозиції пройшли усі необхідні формальні процедури і були підтримані переконливою більшістю киян на громадських обговореннях.

"Життя Міхновського безпосередньо пов'язане з Києвом, адже він тут мешкав, навчався, а також брав активну участь в розбудові війська Української Народної Республіки. Окрім того, якраз цього року Україна відзначає 100 років від початку Української революції 1917 року, одним з основних натхненників якої був саме Микола Міхновський", — пояснює Максим Кобєлєв, голова громадської ініціативи "Дріжджі".

Також у 2017 році Україна на державному рівні відзначає 75-ту річницю створення УПА, легендарною розвідницею якої була киянка Людмила Фоя.

"Ганебно, що у рік, коли Україна відзначає ювілеї настільки важливих подій національної історії, Київрада не просто гальмує "декомунізацію" столиці та наповнення столичного публічного простору українським змістом, а навіть відверто ігнорує волю киян, які однозначно висловилися на користь таких перейменувань", — обурюються активісти.

Громадські організації закликали депутатів Київради виконати вимоги українського законодавства, продовжити очищення столиці від топонімічного колоніального спадку і нарешті реалізувати волю киян, підтримавши усі пропозиції перейменувань, які містяться в  проекті рішення Київської міської ради №08/231-4799 від 05.12.2016 "Про перейменування проспекту, бульварів, вулиць, провулків, уточнення назв та повернення історичної назви у місті Києві".

"Раніше керівництво міста та депутати Київради не раз демонстрували державницьку позицію. Сподіваємось, що і цього разу депутати ухвалять рішення на користь України і на користь майбутнього, а не в догоду минулому та дріб’язковим політичним інтересам", — сподіваються підписанти.

Звернення підписали:

  • Громадська ініціатива "Дріжджі"

  • Громадський сектор Євромайдану

  • ГО "C14"

  • ГО "Братство АТО"

  • БО "Фонд оборони України"

  • ГО "Вогонь відродження"

  • Спілка ветеранів війни з Росією

  • Спілка Української Молоді в Україні

  • Всеукраїнська громадська організація "Не будь байдужим!"

  • Центр Національного Відродження

  • Національний центр правозахисту

  • 16 сотня Самооборони Майдану

  • Громадянський рух "Відсіч"

  • Ініціатива "Україномовний Київ"

  • Київське міське об’єднання ГО "Всеукраїнське Товариство "Просвіта" ім. Т.Шевченка"

  • Київська міська організація Товариства "Меморіал" імені Василя Стуса

  • ГО "Країна гідних людей"

  • ГО "За комфортне життя"

  • ГО "Голінська сотня"

  • ГО "Молодьожка"

  • Рух "Простір свободи"

  • ГО "Асоціація молодіжних громадських ініціатив та організацій"

  • Молодіжний націоналістичний конгрес

  • ГО "Мегамарш"

  • Ініціатива "Бойкот російської попси"

  • Ініціатива "Бойкот російського кіно"

  • Об'єднання студіюючої молоді "Зарево"

  • ВГО "Молодий Народний Рух"

  • ГО "За українськомовний Київ"

  • Інститут реформ та розвитку Києва

  • Мережа "Вільні Люди"

Як повідомлялося, відомі інтелектуали закликали міську владу Львова надати ім'я польського політичного і громадського діяча, прихильника співпраці з Україною Яцека Куроня.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.