Спецпроект

In memoriam. Помер останній учасник повстання в таборі смерті Собібор

11 січня пізно ввечері у віці 96 років помер Аркадій Вайcпапір - останній в Україні живий учасник повстання в'язнів нацистського табору смерті Собібор.

Про це повідомляє "Цензор.нет" з посиланням на голову Українського єврейського комітету Едуарда Долінського.

Аркадій Вайспапір народився 23 грудня 1921 року в с. Бобровий Кут Херсонської області. Батька розстріляв НКВД під час політичних репресій 1937 року. З початком німецько-радянської війни Вайспапір воював у лавах Червоної армії. Під час оборони Києва дістав поранення і, перебуваючи в госпіталі, потрапив до німецького полону.

Оскільки Вайспапір був євреєм, нацисти спрямували його до табору знищення Собібор на теренах Польщі. Група євреїв-червоноармійців прибула до табору 22 вересня 1943 року. Згуртувавшись навколо лейтенанта Олександра Печерського, вони почали готувати план утечі.

Аркадій Вайспапір: Фото FB Михаил Евcтратов

14 жовтня 1943 року в таборі вибухнуло повстання. Учасники бойової групи змогли ліквідувати 15 вартових. Зокрема, першим убив начальника варти шарфюрера СС Зігфріда Грейфтуса саме Аркадій Вайспапір.

Під вогнем есесівців в’язні пішли на прорив через дротяну огорожу та мінне поле, яке оточувало табір. Усього втекти змогло 320 в’язнів, 80 загинуло під час прориву, а біля 150, що залишилися в таборі, розстріляли есесівці. У ході пошуків нацисти схопили й розстріляли 170 осіб.

Повстання в Собіборі стало єдиним успішним повстанням у нацистському концтаборі за всю історію Другої світової війни.

Вайспапір дістався території СРСР, приєднався до партизанського руху, а згодом – до Червоної армії. Усю його родину розстріляли нацисти в ході Голокосту, старший брат загинув на фронті.

Аркадій Мойсейович Вайспапір (у центрі). Фото: Цензор.net

Після війни проживав у Запоріжжі, Луганську, Донецьку, з 1994 року – в Києві. Був нагороджений медаллю "За відвагу", "Партизану Великої Вітчизняної війни", орденом Вітчизняної війни І ступеню.

В останні роки життя Аркадій Вайспапір був почесним членом Всеукраїнського громадського об’єднання "Всеукраїнська асоціація євреїв – колишніх в’язнів гетто і нацистських концтаборів".

Як повідомлялося, 2 грудня 2016 року Президент України Петро Порошенко нагородив Аркадія Вайспапіра орденом "За заслуги" ІІІ ступеню. 28-го листопада в музейно-виставковому центрі "Музей історії міста Києва" відбулася презентація книги "Прорив у Безмертя. Повстання у Собіборі".

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.