У Єгипті знайшли могилу жриці «богині-повитухи». ФОТО

Богиню звали Хаттора, і вона допомагала жінкам під час пологів. Ім'я жриці теж вдалося встановити.

Про це повідомляє Громадське радіо, з посиланням на RTE.

Поблизу Каїру археологи виявили могилу, якій понад 4400 років. Вона знаходиться поблизу пірамід і належить жриці Стародавнього царства. Могила прикрашена добре збереженими та рідкісними настінними малюнками.

 Малюнки, знайдені в гробниці жриці богині Хаттори. Фото: Міністерство старожитностей Єгипту

Голова міністерства, яке відповідає за історичні пам’ятки, Халед аль-Енані заявив журналістам, що могила на плато Гіза була побудована для жриці Хетпет.

Гробницю виявили під час земляних робіт на західному кладовищі Гізи командою єгипетських археологів під керівництвом Мостафи Вазірі, генерального секретаря Верховної Ради старожитностей.

 Малюнки, знайдені в гробниці жриці богині Хаттори. Фото: Міністерство старожитностей Єгипту

В Міністерстві заявили, що на цвинтарі розміщені гробниці вищих посадових осіб з П’ятої династії Стародавнього царства (2465-2323 рр. до Р.Х.), а деякі з них вже були розкопані починаючи з 1842 року.

Також в міністерстві зазначили, що в могилі є настінні малюнки, які в хорошому стані і, на яких зображена Хетпет. На малюнках показані сцени музичних і танцювальних виступів, а також дві сцени з мавпами, які на той час були домашніми тваринами.

 Малюнки, знайдені в гробниці жриці богині Хаттори. Фото: Міністерство старожитностей Єгипту

На одному з малюнків мавпа збирає і їсть фрукти, а на іншому танцює перед оркестром. Вазірі сказав, що ці знахідки були незвичними. "Такі сюжети рідкісні … і раніше були знайдені лише в могилі "Ка-Ібер", де зображено мавп, які танцюють, перед гітаристом, а не оркестром", — сказав він.

Аль-Енані заявив журналістам, що нова гробниця включає "басейн для очищення, на якому вигравірувано ім’я власника могили".

 Малюнки, знайдені в гробниці жриці богині Хаттори. Фото: Міністерство старожитностей Єгипту

"Німецька археологічна експедиція знайшла у 1909 році колекцію старожитностей, що містила ім’я цієї жінки, або жінки, яка мала таке саме ім’я. І тоді, ці артефакти були перенесені до Берлінського музею", — сказав він.

"І ось,через 109 років, ми знаходимо гробницю, яка теж носить ім’я Хетпет".

 Малюнки, знайдені в гробниці жриці богині Хаттори. Фото: Міністерство старожитностей Єгипту

Нагадуємо, що минулого тижня славнозвісні пустельні малюнки Наска були пошкоджені, коли водій вантажівки випадково виїхав на них.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.