Створення Музею Майдану стало на крок ближче

Верховна Рада ухвалила закон, щоб пришвидшити спорудження меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні .

За ухвалення законопроекту "Про внесення змін до пункту 6-2 Розділ V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо деяких питань спорудження меморіально-музейного комплексу Героїв Небесної Сотні" №6659 у першому читанні за основу та в цілому проголосували 255 депутатів при мінімально необхідній кількості 226, повідомляє Укрінформ.

 Фото: Укрінформ

"Цей законопроект носить технічний характер. 16 березня минулого року набув чинності закон про внесення змін до розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення памяті героїв Небесної сотні.

Ми прийняли тоді цей закон за основу та в цілому під час обговорення врахували і ці зауваження і нюанси, на яких акцентували депутати від "Свободи" та інші політичні групи та фракції.

У ході здійснення процедур щодо погодження питання відведення цієї земельної ділянки було виявлено, що територія, яка буде охоплена будівництвом під меморіально-музейний комплекс, складається з декількох ділянок комунальної власності і також частини земельної ділянки державної власності, яка перебуває в постійному користуванні державним підприємством", - пояснила перший заступник голови Верховної Ради, один із ініціаторів законопроекту Ірина Геращенко.

За її словами, після консультацій, які були проведені з київською міською владою, до ВР було зверення, щоб для пришвидшення вирішення всіх процедур Верховна Рада "просто внесла зміни до закону і зазначила там, що вбачається за доцільне законодавчо не зазначати конкретні адреси земельних ділянок, які надаються для будівництва та розміщення комплексу будівлі та споруд меморіально-музейного комплексу".

Зі свого боку перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Дмитро Андрієвський зазначив, що попросив прийняли законопроект у першому читанні за основу та в цілому, враховуючи пропозиції, озвучені під стенограму.

Нагадуємо, що впродовж лютого у Києві триватиме виставка "Майдан: простір творчості".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.