У Львові археологи покажуть тисячолітні писанки

У Львові відбудеться прес-конференція та відкриття виставки «Давній Пліснеськ: від язичництва до християнства».

Про це повідомляє "Гал-Інфо".

 Писанки з Пліснеська. Фото надане Історико-культурним заповідником "Давній Пліснеськ".

На виставці археологи презентуватимуть найцікавіші знахідки з давньослов’янського городища Пліснеськ, одного з найбільших центрів Великої Хорватії, площа якого наприкінці Х століття сягала близько 450 га. Це майже у 45 разів більше за тогочасний Київ!

З середини VII cтоліття тут діяло святилище – язичницький культовий центр, де місцеве населення практикувало ритуали з людськими жертвоприношеннями.

З поширенням християнства язичництво не зникає, натомість з’являється явище релігійного синкретизму, тобто двовір’я. Тоді Церква намагалася адаптувати поганські звичаї до християнських канонів.

Так у Пліснеську на місці колишнього капища виникає християнський храм. Маркерами такої подвійної віри були і писанки з Пліснеського городища, які окрім сучасної, відомої нам обрядової функції, у княжу добу слугували язичницькими оберегами. Маючи кульки всередині, вони виконували й роль брязкалець, що були призначені для відлякування злих духів і охорони житла.

Окрім цього, відвідувачі виставки зможуть роздивитися й інші непересічні знахідки: хрестики, писала (стилюси), прикраси та предмети праці, які мають більш як тисячолітню історію.

Довідка: Пліснеський археологічний комплекс – це сукупність різночасових пам'яток, насамперед середньовічної доби, які зараз знаходяться на території та в околицях села Підгірці на Львівщині.

До його складу входять давньослов'янський культовий центр кінця VІІ–Х ст., слов'янське городище ІХ–Х ст., літописне місто ХІІ–ХІІІ ст., згадане у "Слові о полку Ігоревім", курганний могильник ХІ — поч. ХІІ ст., де поховані варязькі дружинники та Підгорецький ("здавна іменований Пліснеський") монастир.

Організатори: Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ", Археологічний музей ЛНУ ім. І. Франка, Інститут археології ЛНУ ім. І. Франка.

Час: 2 квітня, понеділок, 12.00

Місце: Прес-центр "Гал-інфо", пл. Міцкевича, 8 (5-ий поверх), м. Львів

Контакт: Віталій Ляска, (097) 128-36-73, v.lyaska@gmail.com; Анна Джунківська, (067) 394-98-93.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.