Розенко закликав продовжити пошуки поховань у Грушовичах

Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко закликав розширити археологічні розкопки поховань у Грушовичах на місці зруйнованого пам’ятника УПА із залученням як українських, так і польських фахівців.

Таку думку віце-прем’єр-міністр озвучив УНН, коментуючи результати завершення дослідження поховань у Грушовичах.

 Фото: portalprzemyski.pl 

"Цими розкопками, їхніми результатами щонайменше зруйновано один міф, який запускався, на жаль, у польських ЗМІ про те, що пам’ятник у Грушовичах стояв на порожньому місці, і там начебто ніяких захоронень немає, і що це немає жодного відношення до вшанування пам’яті.

І я дякую польським колегам за те, що вони, власне, допомогли зруйнувати цей міф. Тобто, уже не буде ні в кого суперечок навколо того, що пам’ятник у Грушовичах був якраз зведений на відповідних місцях реальних захоронень, і там були існуючі реальні поховання", - сказав віце-прем’єр.

Тому, вважає Розенко, відповідно до польського законодавства, пам’ятник у Грушовичах повинен належним чином бути легалізованим. І рішення про його знесення, переконаний він, було абсолютно неправильним.

"І в цьому полягає позиція України, що не повинно було бути зруйнування цього пам’ятника, і безумовно було б бажано, щоб польська сторона проявила ініціативу щодо його відновлення, так, як ми це робимо в Україні", - зазначив посадовець.

Водночас Розенко закликав сторони не робити якихось поспішних висновків стосовно того, чи є у Грушовичах реальне захоронення бійців УПА, чи ні.

"Щоби не вийшло так, що спочатку буде розігнана якась теза, а потім її доведеться всім дружно спростовувати. Тому, на мій погляд, зараз мають включитися реальні експерти, мають включитися історики.

І ми готові і по першій, і по другій стороні надати польській стороні відповідний перелік осіб, які б могли без політики, фахово і предметно зробити відповідні дослідження згідно з законами обох країн. І принаймні більш-менш точно встановити: що це за захоронення, кому воно належить і зробити історичний висновок, а не якусь чергову політичну новелу", - сказав він.

У зв’язку з цим віце-прем’єр виступив за продовження дослідження у Грушовичах.

"І навіть я би казав, що не треба зосереджуватися лише на тому місці, можливо, варто дещо поруч зробити якісь заходи щодо проведення досліджень. Тому що очевидно, що там є, судячи з усього, якісь масові захоронення. Я би все-таки продовжував таку ж конструктивну спільну роботу, до якої були б залучені як українські, так і польські фахівці", - зазначив він.

На уточнення УНН про те, чи буде українська сторона наполягати на відновленні пам’ятника УПА у Грушовичах, Розенко відповів:

"Ми це питання не знімали ніколи. Воно є постійно в контексті наших спільних переговорів з польською стороною. На мій погляд, у нас з’явилося зараз більше аргументів для цього, щоби все-таки цей пам’ятник був відновлений.

Але, знову ж таки, я за те, щоб ми відійшли від якихось емоційних рішень і більше рухалися до нормальних спільних процесів. Мені здається, що сам факт спільних польсько-українських робіт щодо проведення першого етапу досліджень є вже позитивним моментом. Це дуже гарний сигнал. Але на цьому зупинятися не потрібно, треба рухатися далі".

Читайте також:

Хто похований в Грушовичах? Лікар зі Сорбонни та інші борці з тоталітаризмом

Шеремета: пам’ятник УПА у Грушовичах має бути відновлений

Перші знахідки на місці пам’ятника у Грушовичах. ФОТО

Рeзультати другого дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Рeзультати третього дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.