АНОНС: Презентація карти подій Української революції 1918 року

У Києві відбудеться презентація карти подій 1918 року доби Української Держави і Західно-Української Народної Республіки.

Про це повідомляє Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського.

 

Якою уявляли діячі Української революції політико-адміністративну мапу нашої Батьківщини? На це питання відповідають відомі науковці Р. Соса, Р.Пиріг, І.Гирич, О.Кучерук і Т.Осташко, які спільно з ТОВ "Українська Картографічна Група" продовжують серію картографічних видань, присвячених подіям 1917-1921 років.

Відвідувачі зможуть побачити карту УНР доби Української Центральної Ради, що недавно побачила світ і ознайомитися з новим виданням – картою Української Держави і Західно-Української Народної Республіки. Наступна карта (готується до друку) буде присвячена часам УНР доби Директорії.

Видання містить численні оригінальні ілюстрації, у т. ч. тогочасні українські гроші та державні печатки, багату текстову інформацію, основну та п’ять додаткових карт.

Серед них – карта Києва з розміщенням українських державних установ 1918 р. і репродукція оригінальної карти України 1918 р., яка була надрукована у Відні картографічним видавництвом Frejtag&Berndt.

Час: 12 червня, вівторок, 14.00

Місце: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського, вул. Паньківська, 9

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.